У селах Дніпропетровщини закривають старші класи – чи законно?
Освіта крізь сльози. 15 липня Верховна Рада України прийняла закон про внесення змін у функціонування мережі ліцеїв та закладів профільної середньої освіти. Українські школи зобов’язали перейти на нову систему, у якій більшість сільських закладів навчатимуть дітей до 9 класу. Далі учні мають переходити до опорних закладів на 10-11 роки навчання. Часу на втілення реформи – до 2027 року. Проте, деякі чиновники не стали відкладати вирішення питання у далекий ящик і закрили старші класи вже зараз. Про обурення батьків та законність швидкоплинних рішень – дивіться у сюжеті.
Батьки учнів Обухівської школи №2 спантеличені раптовим рішенням місцевої влади закрити 10-й клас.
Віта Шишковець, мати учениці 10-го класу: “Нас поставили перед фактом, що ми більше не потрібні. І от зараз ми не знаємо куди нам подіти нашу дитину».
Микола Забудський, батько учениці 9-го класу: “Тут їй до школи 10 хвилин йти. А так, в який край їй доведеться їхати, хвилюватися, транспорт не дуже зараз ходить».
За словами вчителів та місцевих жителів, новина для них виявилася несподіваною. 16-го червня колектив школи повідомили про реформування. 18-го числа на сесії селищної ради рішення прийняли без жодних обговорень.
Віра Усачова, вчителька Обухівського закладу загальної середньої освіти №2: “Ми були на цій сесії. Нам сказали, що “вам про це повинні були повідомити в травні місяці”. Але в травні не те що ніхто не повідомив, ніхто ще не знав, що буде така ситуація. У нас на початок червня було 17 заяв від наших майбутніх десятикласників».
Олена Яремко, депутат Обухівської селищної ради: “До цього класний керівник зверталася до начальника відділу освіти і молоді Малянової, яка повідомила, що набирайте 10 клас. Це було на початку червня».
Після сесії місцева влада зустрілася з працівниками школи. Пояснили: заклад нерентабельний, а громада не має грошей на зарплати вчителям. Громадські обговорення проводити ніхто і не збирався.
Віра Усачова, вчителька Обухівського закладу загальної середньої освіти №2: “Коли я спитала, чому не було громадських обговорень, мені відповіли, що це не те питання, яке варто виносити на обговорення».
В Обухівській селищній раді на офіційний запит нам так і не відповіли. Більш того, схожа ситуація і у Приорільській школі. Тут закрили 10-й та 11-й класи.
Олег Суржко, батько учениці 9-го класу, вчитель Приорільського закладу загальної середньої освіти: “В нашому населеному пункті не було проведено громадського обговорення. І на сьогоднішній день наша школа стоїть на етапі перетворення на філію Личківського ліцею. І наші діти не мають можливості, а саме – учні 10-11 класів, не мають можливості здобувати освіту в стінах рідної школи».
Таке рішення прийняла Личківська сільська рада 6-го липня 2021 року. З того часу вчителі та батьки дітей пишуть численні звернення до місцевої влади.
Раїса Суржко, колишній директор Приорільського закладу загальної середньої освіти: “Я можу показати всі ці звернення, які зафіксовані ним, підписані вчителями. Але жодної відповіді на них ми не одержали».
Учні про новину дізналися вже наприкінці терміну подачі документів на навчання. Особливо занепокоєні випускники.
Єлизавета Шовкопляс, учениця 11-го класу: «Це наша рідна школа, нам не дають можливості довчитися у своїй рідній школі, де ми навчаємось з 1 класу. Я знаю, що якщо буду тут, я здам ЗНО. А там я просто не зможу. Я буду соромитись, можу плакати. Я погано сприймаю критику з боку інших людей. І якщо мені щось таке скажуть, то я просто не зможу ходити в школу».
Батьки запевняють: проти реформи освіти не мають заперечень. Та просять дати можливість довчитися тим, хто цьогоріч переходить до старших класів. Місцева ж влада такої можливості не розглядає. Замість громадських обговорень і спілкування з жителями, переклали обов’язок. Повідомляти про закриття класів вимушені директори шкіл.
Олександр Малюк, депутат Личківської сільської ради: “В самому селі обговорень не було. 22 квітня нас збирав Анатолій Чуприна – комісію, вчителів і директорів шкіл, і говорив про те, що перед нами стоїть така задача. В нас на той час не було начальника відділу освіти і нам ніхто не міг доповісти про це раніше. Можливо, якби це питання піднялось на 2-3 місяці раніше, можливо, у нас би не було таких конфліктів».
З Приорільської дітей хочуть перевести до Личківської опорної школи. Батьки збентежені, адже стан будівлі викликає питання. Стіни, що обсипаються, непрацюючі аварійні виходи та жахлива під’їзна дорога.
Олександр Малюк, депутат Личківської сільської ради: “Дійсно, можливо, Личківська школа не зовсім готова на сьогоднішній день візуально прийняти. Але там проводяться ремонти. Вона ще не має належного вигляду, такий, як повинен бути у опорної школи».
Місцеві депутати запевняють: з наданням статусу опорної, у школі розпочнуть капітальний ремонт. Але термінів ніхто не називає. Тим часом реорганізація школи не може розпочатися без громадських обговорень, кажуть юристи. Сільська рада має право прийняти лише проєкт.
В’ячеслав Кумченко, адвокат: “Цей проект рішення виноситься на слухання до сільської громади. На ці слухання, відповідно до закону, дається один рік. І, відповідно, якщо громада приймає і підтримує рішення селищної ради про реорганізацію або ліквідацію, тільки тоді вони мають право це внести до школи та розпочинати впровадження».
Якщо у громаді порушили порядок, визначений законодавством, юристи радять звертатися зі скаргами до сільських рад та Міністерства освіти України. Якщо домогтися справедливості таким чином не вийде, то варто звернутися до суду. Адже, згідно закону України, рішення, прийняте без громадських обговорень, не має юридичної сили.
