Любов, підтримка, турбота: історії дніпровських родин до Дня родини
8 липня відзначається відносно молоде свято — День родини. Багато українських сімей відчули кризу у своїх стосунках через війну. Як впоратись зі складнощами? Секретами сімейного щастя поділилися пари з Дніпра.
Свідками дня народження молодої сім’ї стали рідні, друзі та близькі. Одразу після церемонії молодята розпочнуть нове життя. Символом безмежної любові та відповідальності стали обручки. Вони, як і почуття, не мають початку та кінця. Далі — вітання, шампанське та квіти. Ані війна, ані складнощі не сповільнили рух молодят до нового життя. Бо ними керує найсильніше почуття.
За останній рік у нашому регіоні народилось понад 8 тисяч нових родин, що в декілька разів більше, аніж розлучень.
Діана Мігай, співробітниця ДРАЦС у Новокодацькому та Чечелівському районах Дніпра: «Статистика стосовно розлучень також є, але вона не настільки повна, тому що в нас є також розірвання шлюбу в органах судової влади. На даний час по відділам ДРАЦ — це 1248».
Двадцять щасливих років разом перервала повномасштабна війна.
Цілодобова підтримка та теплі слова — сьогодення для багатьох українських сімей. Родина Максима виїхала за кордон 2 березня минулого року. З того моменту відчути тепло один одного вони можуть лише раз на три місяці.
Максим, дніпрянин: «Було складно, тому що ми взагалі всі ці 20 років разом. Ми ходили разом на різні заходи, ми ввечері разом гуляли. У нас діти завжди з нами, вони не були у бабусь ніколи. Тобто відпочиваємо разом, в сквер той же ходимо разом, завжди разом, разом, разом. І тут така ситуація… Треба було приймати рішення, і ми навіть не вагались. Тому що це діти, це безпека».
Максим зізнається, дуже сумує за дружиною та дітьми, але вважає, що так буде краще для них. Складнощі їх лише загартували, а секрет міцних відносин на відстані дуже простий.
Максим, дніпрянин: «Ми спілкуємось: добрий ранок, на добраніч, як діти йдуть до школи, все… Тобто протягом дня десь з десяток разів телефонуємо один одному, розповідаємо, що вони робили, що в мене на роботі».
Микола та Лідія разом вже 62 роки. Розповідають, познайомились та закохались один в одного на роботі.
Микола та Лідія, подружжя: «Я її побачив і одразу в неї закохався. Цехи поряд були — у них була ливарка, у нас збиральний цех, і мені доводилося ходити до них. От і побачив таку красуню».
Багато часу пара не витрачала, вони побрались вже за кілька місяців. Разом пройшли через багато складнощів, завжди підтримували та чули один одного.
Микола та Лідія, подружжя: «Перед тим, як ми побралися, ми обговорювали всі питання: як бути далі, які у нас характери. Живемо, кохаємо одне одного. Ми ніколи не сваримося. Нема такого, щоб ми не домовилися».
Микола та Лідія радять не чекати кращих часів. Якщо кохаєте – одружуйтесь, створюйте родину і проживайте найяскравіші моменти разом. А ще — бережіть свою сім’ю, адже нема нічого головнішого за неї.
Читайте також: Свято на глибині 50 метрів: у Дніпрі нагородили медалістів