За закон про мобілізацію можуть і не проголосувати: депутати про опрацювання правок
Провал мобілізації. Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки на засіданні 25 березня продовжить розглядати правки до законопроєкту про мобілізацію. Вже розглянуто близько 50% поданих правок.
Законопроєкт про мобілізацію, який спричинив не аби який резонанс в суспільстві, а згодом ще й вразив кількістю правок, досі перебуває на розгляді.
Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки, найімовірніше не встигне віддати в сесійну залу для голосування законопроєкт до кінця березня.
“Комітет завершить на цьому тижні розгляд правок, тому що, наприклад, сьогодні він повинен був розглянути тільки половину з правок, там 2 тисячі з чимось. А їх всього 4 тисячі. Наступне засідання буде десь числа 10 наступного місяця. І, напевне, до наступного засідання комітет зможе розглянути ще 2 тисячі правок, хоча навряд чи це можливо так дуже швидко”, – пояснює народний депутат України Роман Каптєлов.
Правками вже прибрали найскандальніші норми, які обурили українців та призвели до хитрощів, коли майно переписували на дружин та родичів.
Нині комітет обговорює питання, що стосуються надання відстрочки та бронювання від мобілізації.
“Вже я знаю, що правками змінені ті речі, які для нас були дуже не прийнятні: це електронний кабінет, блокування карток, блокування переїздів на автотранспорті, прав і все інше. Цього вже немає. Зараз йде питання про якійсь мінімальні речі, пов’язані хто бронюється, хто не бронюється, кого призивають кого не призивають”.
Є і те, що додають в законопроєкт, аби закріпити на законодавчому рівні. А саме норму про вислугу років.
“Один місяць до трьох місяців також була проголосована і в №10313 і законі про мобілізацію. Чому це важливо, тому що під час АТО/ООС наші захисники мали вислугу років місяць до трьох. Після початку повномасштабки це було скасовано і було один до одного. Зараз на рівні закону ми таку норму закріпили”, – пояснює народний депутат України Дмитро Разумков.
На думку депутатів, це важливо, бо служба на «нульових» позиціях Авдіївського чи Оріхівського напрямку сильно відрізняється від умовно Львівської чи Ужгородської.
Закріплено в нормах й компенсація родинам полеглих захисників у розмірі 15 мільйонів. Попереду ще половина правок, які треба опрацювати, хоча депутати не впевнені, що опрацювання правок призведе до голосування за закон в цілому.
“4 тисячі правок, це дуже багато по часу. Кожен буде брати на виступ, кожен буде використовувати це, як політичний майданчик, кожен в опозиції буде казати, що ті погані, я гарний, я цю правку написав, а її не прийняли. Буде голосування, це дуже, дуже буде затягнуто, зал буде пустий, тому що ніхто не буде сидіти і слухати ці правки і ці виступи, тому що це затягує час”, – каже Каптєлов.
Військові ж кажуть, краще всього працює модель, яка вже є. Це рекрутингові центри, де людина має шанс обрати, де проходитиме службу.
“Найбільше, що людей лякає в процесі мобілізації, це відсутність вибору. Тобто, тебе призиває ТЦК і ти не розумієш в якій частині в якій бригаді навіть в якому роді військ ти можеш опинитися. І саме рекрутинг дає можливість вибору для людини, вона може враховуючи якійсь свої вподобання, свої вміння навички обрати і спеціальність і той підрозділ в якому хочеться служити”, – стверджує рекрутер 3 ОШБ Геннадій Поляков.
Всі ці норми в законі мають заспокоїти майбутніх військових. Оскільки дадуть конкретне уявлення про проходження і термін служби, навчання перед відправкою. Бо нині ситуація довкола мобілізаційного закону суттєво відлякує новобранців.
“А якщо б людина знала, скільки вона буде служити, в яких умовах вона буде служити, що її життя цінують, то це б абсолютно по інакшому сприймалося в українському суспільстві. Те, що відбувається сьогодні, коли людей в формі замість того, як це було два роки тому, поважали абсолютно на 100%, сьогодні почали боятися, почали переходити на іншу сторону вулиці, це сором, це страшно”, – коментує Каптєлов.
Яким буде закон в цілому, що лишиться, а що просунуть для голосування, коли воно буде — наразі не відомо. Та за найоптимістичнішими прогнозами новий закон запрацює не раніше кінця травня.
