Технології, що змінюють війну: досвід батальйону наземних дронів 93-ї бригади

93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» стала першою у Сухопутних військах України, хто наприкінці 2025 року сформував повноцінний батальйон наземних дронів AlterEgo. Втім, ще задовго до офіційного створення підрозділу команда роботизованих комплексів виконала понад тисячу місій лише за один рік.

Наземні роботизовані комплекси найчастіше використовують для доставки провізії та боєкомплекту у так звані кілзони — ділянки, куди надзвичайно ризиковано заходити піхоті. Проте найскладнішими та найбільш емоційними для операторів залишаються місії з евакуації поранених із зони активних бойових дій.

Про особливості прокладання маршрутів, перші помилки, курйозні випадки та технічні нюанси роботи розповіли військовослужбовці батальйону з позивними Фокусник, Доцент і Сталкер.

До повномасштабної війни один із них — Андрій — працював ілюзіоністом: виходив на сцену, дивував глядачів фокусами й створював магію для публіки. Сьогодні ж він «чаклує» у військовій майстерні — над роботами, які щодня рятують життя.

«Треба просто добре робити свою роботу, щоб дрони допомагали людям і працювали замість людей», — каже він.

Перший досвід був далеким від ідеального. Коли Андрій уперше побачив наземний роботизований комплекс, той міг подолати лише близько 500 метрів на полігоні. А перші бойові виїзди взагалі завершувалися невдачами.

Дрони ламалися, їх доводилося постійно замінювати, а інколи — навіть визнавати небоєготовими через людський фактор. Лише за кілька днів підрозділ змушений був кілька разів вивозити й завозити нові машини. Лише ближче до грудня з’явилися перші успішні місії.

Саме тоді команда почала демонструвати реальну ефективність. Підрозділ отримав статус роти, а вже за рік масштабувався до батальйону. Разом із цим стрімко зросла й кількість виконаних завдань.

Сьогодні можливості наземних дронів значно ширші. Дальність роботи фактично необмежена — усе залежить від кількості встановлених акумуляторів. Вантажопідйомність теж варіюється: від 40–50 кілограмів до пів тонни. За цей час дрони AlterEgo виконали понад тисячу місій, перевезли більше ніж 100 тонн вантажів, евакуювали 41 пораненого та здійснили понад два десятки ударних операцій.

Наземні роботи доставляють боєкомплект, провізію, мінують території й навіть завдають вогневого ураження. Водночас ворог швидко зрозумів їхню небезпеку — російські сили активно полюють і на роботизовані комплекси. Саме тому евакуаційні місії залишаються одними з найризикованіших.

Один із таких виїздів оператор згадує як особливо важкий. Дорога до пораненого тривала близько восьми годин в один бік. Останній відрізок довелося долати буквально навмання — дороги не існувало, місцевість була вся в розривах, а трава — вища за сам дрон. У якийсь момент пролунав вибух, робот перекинуло, і на кільканадцять хвилин усі завмерли: поряд лежала людина.

Попри це, поранений вийшов на зв’язок, повідомив про контузію та зумів дістатися сусідньої позиції. Наступного дня евакуацію довелося повторювати. Лише з другої спроби його вдалося доправити у безпечне місце — під час активної роботи ворожих дронів і буквально поруч із цивільними, які ще пересувалися селом.

«Дрон — некомфортний транспорт, — жартує оператор. — Віз його ґрунтовкою, точно було незручно».

Кожен наземний дрон у батальйоні має чітке призначення. Для евакуації загиблих використовують спеціальні платформи зі стрічкою, що затягує тіло. Інші моделі тягнуть інженерні загородження типу «Єгоза» або оснащені мінними скидачами.

Усі НРК проходять через майстерню, де їм удосконалюють зв’язок, запас ходу та механіку. Саме тут створювали й доопрацьовували схеми керування, якими нині користуються не лише в «Холодному Яру», а й у багатьох інших підрозділах ЗСУ. За досвідом сюди регулярно приїздять військові з різних напрямків фронту.

У пункті управління пілоти щодня готуються до нових місій. Офіцери прокладають маршрути, враховують дії ворога, погодні умови, тип ґрунту та запас заряду батарей. Усе це може стати вирішальним.

«Ми вже виконали понад тисячу місій за рік. Фактично зараз ЗСУ роблять те, чого раніше не робив ніхто у світі», — кажуть військові.

Того дня погода була нельотною, але для наземних дронів це не стало перешкодою. Попри ризики, бійці знову вирушили на завдання — щоб урятувати побратима і довести: війна змінюється, а технології стають ще однією зброєю на боці України.

Читайте також: Надійний тил Дніпропетровщини: як працюють медики, енергетики, комунальники попри постійну загрозу!?