Бойовий робот | Кілометри бездоріжжя | Мирноград
Командир роти безпілотних систем 31-ї бригади імені генерал-майора Олександра Радієвського Національної гвардії України Артем розповів про становлення одного з перших підрозділів безпілотних систем у складі НГУ, його роботу на Донеччині та роль сучасних технологій у виконанні бойових завдань.
Рота була створена у 2023 році. Спочатку вона існувала у форматі взводу та виконувала бойові завдання на Харківському напрямку. Згодом, після зміни бойової обстановки, підрозділ передислокували на Донеччину, де він і нині працює у складі збірних ротних груп, зокрема на напрямках Мирнограда та Покровська.
За словами командира, із розвитком безпілотних технологій можливості підрозділу значно розширилися. Якщо спочатку основний акцент робився на бойових завданнях, то нині військові забезпечують логістику для піхоти, артилерії та інших підрозділів, доставляючи продукти, боєкомплект і необхідне обладнання.
«Наразі ми виконуємо завдання з логістики. Забезпечуємо позиції піхоти, артилерії та інших підрозділів їжею, бойовим комплектом і всім необхідним для виконання бойових завдань», – говорить він.
Крім цього, рота займається евакуацією поранених і загиблих із поля бою, а також виконує широкий спектр розвідувальних завдань. За словами Артема, сучасна розвідка вже давно не обмежується лише пошуком противника.
«Зараз розвідка поділяється на кілька типів. Є дальня розвідка, яку виконують безпілотні літальні системи літакового типу, є мультироторні комплекси, які працюють на ближчих дистанціях. Але окрім цього до розвідки додалася ще одна функція — супроводження», – пояснює командир.
Йдеться про підтримку української піхоти під час висування на позиції. Оператори розвідувальних дронів допомагають військовим безпечно пройти маршрут, уникнути зустрічі з ворогом, обійти його або зайти в тил.
«Пілоти, які працюють на розвідувальних дронах, допомагають піхоті та іншим підрозділам дійти від точки А до точки Б без зустрічі з ворогом, обійти ворога або зайти йому в тил. Це все робиться за допомогою засобів розвідки», – зазначає Артем.
Окрім розвідки, військові активно застосовують ударні безпілотники.
«У нас є засоби враження на короткій дистанції. Ми працюємо на FPV-дронах — з оптоволокном, без оптоволокна, на цифрових та аналогових відеосигналах», – каже командир.
Окремим напрямком роботи підрозділу стала підготовка особового складу. Рота є одним із провідних підрозділів Національної гвардії, тому навчає не лише власних військовослужбовців, а й бійців інших частин.
«Наш підрозділ займається підготовкою особового складу — як нашого підрозділу, так і інших підрозділів. У нас є закриті навчальні майданчики, на яких ми вчимо розгортати позиції, встановлювати засоби зв’язку, генератори, підключати та налаштовувати обладнання», – розповідає командир.
Під час навчань військові тренуються виконувати завдання під впливом засобів радіоелектронної боротьби.
«Ми включаємо РЕБ, привчаємо хлопців літати, як то кажуть, під РЕБами, щоб коли вони потраплять у таку ситуацію, мали менше шансів розгубитися», – говорить Артем.
За його словами, особовий склад роти виконував бойові завдання у Мирнограді в період найактивнішого наступу російських військ. Саме тоді вони прикривали відхід української піхоти.
«Наш особовий склад виконував бойові завдання у Мирнограді, коли туди дуже активно йшов ворог. Це були одні з останніх військовослужбовців, які виходили з міста. Своїми діями вони максимально прикривали піхоту, що дозволило зберегти велику кількість особового складу інших підрозділів», – згадує командир.
Важливу роль у стримуванні противника відіграють оператори літакових безпілотників, які забезпечують інші підрозділи актуальною розвідувальною інформацією.
«Пілоти, які займаються розвідкою на дронах літакового типу, забезпечують інші підрозділи інформацією щодо розміщення ворожої техніки, особового складу та засобів ураження. Завдяки ним наразі є можливим не просто стримувати ворога, а ще й потроху зсувати його на Донецькому напрямку», – говорить він.
Командир також зазначив, що пишається здатністю військовослужбовців особового складу виконувати завдання у дуже складних обставинах. Один із них кілька днів поспіль намагався дістатися позиції під постійними атаками ворожих FPV-дронів, щоб виконати бойове завдання.
«У нас є військовослужбовець, який кілька днів намагався вийти на позицію, коли по ньому прилітали FPV-дрони. Але він усе одно йшов, щоб працювати по ворожих FPV-дронах», – каже Артем.
Ще одним важливим напрямком стала система супроводження українських військових за допомогою розвідувальних дронів. Артем зазначає, що його підрозділ одним із перших почав застосовувати таку практику.
«Ми були одними з перших, хто запровадив супроводження особового складу. На Донецькому напрямку дуже складна місцевість, тому ми почали допомагати піхоті безперешкодно діставатися своїх укриттів і стримувати позиції ворога», – розповідає командир.
Окрім повітряних безпілотників, підрозділ активно використовує наземні роботизовані комплекси, зокрема для евакуації поранених.
«Нещодавно наш військовослужбовець дистанційно керував наземним роботизованим комплексом і вивіз пораненого з позиції, куди ніхто не міг дістатися. Він вирішив спробувати — і це вдалося. Зараз із хлопцем усе добре, скоро стане в стрій», – говорить Артем.
За словами Артема, опанувати керування безпілотними системами може практично кожен. Водночас він наголошує, що цивільний досвід польотів не може повністю підготувати військового до роботи в бойових умовах.
«Насправді керувати безпілотними системами достатньо просто. І тому я не вбачаю жодних вікових обмежень у підході до навчання. Але те, що працює на цивільній території, не може працювати у бойових умовах. Для того, щоб військовослужбовець був підготовлений, він повинен відчути ту атмосферу, яка є під час виконання бойових завдань», – пояснює командир.
Тривалість підготовки залежить від типу безпілотної системи. Найшвидше військові опановують мультироторні розвідувальні дрони, тоді як навчання на літакових комплексах потребує значно більше часу.
«На розвідувальних мультироторних дронах хлопці навчаються від двох тижнів до місяця. На FPV-дронах – від трьох до чотирьох тижнів. Якщо говорити про літаковий тип, то там навчання триває від місяця і більше, адже потрібно знати особливості аеродинаміки, роботи літаків, впливу погодних умов і напрямків вітру», – розповідає він.
Особливу увагу в підрозділі приділяють відбору майбутніх військовослужбовців. Головною вимогою Артем називає готовність виконувати бойові завдання.
«Однією з головних умов вступу до нашого підрозділу є готовність виконувати бойові завдання. Якщо людина починає вагатися або шукає посаду, не пов’язану з безпосереднім виїздом на бойові завдання, такі люди навіть не розглядаються», – говорить командир.
Не менш важливими, за його словами, є бажання постійно навчатися, працювати в команді та швидко опановувати нові технології.
«Тут повинні працювати лише ті, хто готовий розвиватися, вчитися, засвоювати нове і розуміти, що кожного дня з’являються нові прилади, які потрібно вивчати та навчитися застосовувати», – зазначає Артем.
Окремо він наголошує, що ефективність роботи залежить від довіри всередині екіпажу.
«Коли на позицію виходить екіпаж із чотирьох військовослужбовців, це чотири людини, які довіряють один одному. Якщо цієї довіри немає, результату вони не досягнуть. Саме тому у нас максимально дружній колектив, а під час навчань нові військовослужбовці одразу визначаються, у якому екіпажі вони готові виконувати бойові завдання», – пояснює командир.
На думку Артема, сучасні безпілотні технології продовжують стрімко розвиватися, однак потенціал їхнього застосування ще далеко не вичерпаний. Насамперед необхідно вдосконалювати ударні дрони, які працюють безпосередньо на лінії фронту.
«Треба, щоб з’являлися дрони, які самостійно визначатимуть пріоритетні цілі, працюватимуть попри будь-які перешкоди та зможуть уражати ворога навіть під дією засобів радіоелектронної боротьби. У цьому напрямку ще дуже багато роботи», – говорить він.
Попри ефективність далекобійних ударів, командир переконаний: звільнення українських територій потребує розвитку всіх напрямків безпілотних систем, особливо тих, що працюють безпосередньо на лінії фронту.
«Навіть якщо ми вражаємо ворога на його території, то все одно доведеться вибивати його з нашої землі. Саме тому потрібно розвивати не лише далекобійні безпілотники, а й засоби ураження, які працюють безпосередньо на передовій. Саме на тій відстані, де наразі працюють мої хлопці», – підсумовує Артем.
Читайте також: 23 роки на варті життя: історія медcестри з Дніпра Наталії Кирничанської
