«Приєдналась до «Бродяг», тут своя атмосфера!» — Анна, дешифрувальниця
Їй відмовляли, тому що 18-річна дівчина! А вона з підліткового віку мріяла про службу в ЗСУ. Анна закінчила коледж і почала подавати заявки, аби доєднатися до будь-якої бригади ЗСУ. Їй всюди відмовляли, але випадкова зустріч з військовим на позивний Киянин все змінила. Дівчина вже пройшла БЗВП і стала до виконання обов’язків.
Анна мріяла про службу в ЗСУ ще з 12 років. Її батько воював із часів АТО, і саме це сформувало рішення дівчини пов’язати своє життя з армією. Після закінчення коледжу вона почала масово подавати заявки до різних бригад, але всюди отримувала відмови — через вік і стать.
На початку повномасштабного вторгнення Анна разом із мамою виїхала за кордон, однак згодом повернулася в Україну. Паралельно з пошуками можливості вступити до війська дівчина активно волонтерила: організовувала збори на бронежилети, форму, тепловізори, автомобілі та обладнання для розвідників. Значну частину допомоги вдавалося закривати завдяки підтримці іноземної аудиторії в соцмережах.
Інтерес Анни до війська з часом трансформувався у бажання працювати з дронами. Вона уважно стежила за розвитком безпілотних технологій і розуміла, що саме за ними — майбутнє сучасної війни. Після повноліття дівчина знову почала подаватися на вакансії, але знову чула відмови — тепер уже з аргументами про «важкість служби» та «фізіологію».
Переломним моментом стала випадкова зустріч із військовим на позивний Киянин, який допоміг Анні вийти на рекрутинг. Так вона потрапила до підрозділу, де, за її словами, важливими є не вік чи стать, а професійність і взаємоповага. Дівчина успішно пройшла базову загальновійськову підготовку, де отримала перший позивний — Амазонка.
Нині Анна служить дешифрувальницею: аналізує фото- й відеоматеріали з дронів, виявляє скупчення ворожої піхоти та техніки і передає координати для подальшого ураження. Вона зізнається, що в майбутньому мріє перейти на бойову посаду.
Сьогодні дівчину підтримують і батьки. Батько регулярно телефонує з фронту, а мати, яка спершу хвилювалася, прийняла рішення доньки. Анна ж говорить просто: або ти в армії, або для армії — і для себе вона обрала перше.
Читайте також: У Дніпрі працює унікальний Центр соціальної адаптації для евакуйованих людей поважного віку
