“Мій брат воював на стороні росіян”, — Кобра, боєць 58 ОМПБр

Їй лише 25. Вона — мама трьох дітей і військовослужбовиця ЗСУ.

Побратими з ДШВ довгий час думали, що поруч із ними служить хлопець на ім’я Євген. Коротке волосся, понад 40 татуювань і неймовірна впертість. Вона не просила поблажок на тренуваннях, ходила на штурми та виконувала бойові завдання нарівні з чоловіками.

Навіть перелом хребта та слова лікарів про те, що вона може більше ніколи не ходити, не змусили її здатися.

Заради дітей і майбутньої перемоги Кобра знову стала на ноги та повернулася на службу — вже до іншої бригади.

У її житті було занадто багато того, що неможливо забути: Буча, вбиті та закатовані цивільні, смерть друга дитинства, який закрив її собою під час обстрілу, оточення та втрата побратимів.

А ще — штурм, під час якого вона разом із побратимами взяла у полон шістьох окупантів. Серед них виявився її рідний брат, який на початку повномасштабного вторгнення перейшов на бік росіян.

Кобра — військовослужбовиця 58 ОМПБр. Ексклюзивне інтерв’ю для проєкту «Війна без цензури».