Радіаційна Дніпропетровщина: люди проти видобутку урану

Небезпечний видобуток. На Дніпропетровщині другий рік не вщухає ситуація щодо виробництва уранової сировини на території Сурських і Новогуровських родовищ – це між селами Сурське і Миколаївка Дніпровського району. Як виявилось, задіяні у процесі видобутку будуть території в Солонянському та Криничанському районах. Мешканці категорично проти та виходять на мітинги.

            Автобусами з різних районів мешканці сел з’їжджаються на мітинг та громадські обговорення. Люди занепокоєні, бо поблизу їхніх осель приватна фірма ТОВ «Атомні енергетичні системи України” планує видобувати уран.

Володимир Буренко, мешканець села Кудашівка: “Якщо про точку добичі, то це 500 метрів. Там знаходяться 3 свердловини, де запитана більша часть населеного пункту Кудашівка, де запитана школа, садочок, де ставки. Це все коснеться. В нас недалеко русло річки Саксагань. Це коснеться всіх. Це бомба замедленного действия”.

           Наталя Нікітенко приїхала із села Шевченко. З її слів, через радіаційний фон в цьому районі люди частіше стикаються з онкологією.

Наталя Нікітенко, мешканка с. Шевченко: “Буквально на днях помер колишній працівник школи від онкозахворювання, дехто лічиться. Багато хто зі щитовидкою. Якщо ще й будуть уранові видобутки – це всім треба збираться на кладовище. Це моя особиста думка”.

           Добування радіаційного металу може спричинити отруєння грунту разом з грунтовими водами, бояться місцеві.

Зоя Гордієнко, мешканка с. Миколаївка: “Сірчана кислота, що таке нам розповідають, що вона буде в межах певного ореолу і все. Я вважаю, що це неправда. Особисто в мене щовесни в погребі повно води. Піднімаються підземні води ось так високо. Вся сірчана кислота, вона буде в колодязях, в наших погребах, плюс – випаровування.

Галина Ставицька, мешканка с. Миколаївка: “Це помре село. Ніхто не купить у нас землю, ніхто не купить у нас будинок. Тільки людина почує, що в цьому селі за 300 метрів від найближчої хати видобувається радіоактивний елемент, то як ця проблема може нас не стосуватися”.

         Дозвіл на роботи  Дніпропетровська обласна влада дала ще в 2016 році. Запанікували селяни, коли інформація про намір з’явилася в Реєстрі з оцінки впливу на довкілля, що зазвичай знаменує початок процесу запуска виробництва. А їх про це не повідомляли. Торік люди виходили на акції протестів біля облради, аби депутати скасували рішення попередників. І можновладці пішли назустріч. Але, як виявилося, в 2020-му обласна влада вже не мала таких повноважень. Люди також звернулися й до прокуратури.

Іван Маркевич, голова ініціативної групи: “Виникли сумніви стосовно прозорості отримання дозволів на видобуток в такому густонаселеному місті, і де поруч місто-мільйонник. На жаль, відкрили кримінальне провадження, але ніякого руху немає.

            Видобуток урану збентежив і екологів. Особливо через прогалини в українському законодавстві.  Наприклад, у відсутності  чітко встановлених меж для санітарної зони.

Олександр Богданіс, еколог: “Українське законодавство чітко не унормовує санітарно-захисної зони для підприємств з видобутку урану. Просто вдумайтесь. В Украине в 21 веке не существует нормативных документов, которые чётко обозначали бы размеры санитарной зоны. Это позорное пятно для всех организаций, государственных органов, которые должны были разработать требования по санитарной зоне”.

          Отримати коментарі ми планували й від представників приватної фірми «Атомні енергетичні системи України», й від Державної служби геології та надр України, проте вказані номери не відповідають. Ми продовжуємо слідкувати за ситуацією і очікуємо відповіді на наші запити.