Втрати та надії: долі постраждалих від ракетного удару по Дніпру

14-го січня російська ракета змінила тисячі людських життів, а чиїсь — обірвала. За долю людей під руїнами впродовж трьох діб боролися рятувальники, лікарі, комунальники, волонтери та усі небайдужі дніпряни. 

Під час чергового масованого ракетного удару росії по Україні, ракета поцілила у житловий будинок в Дніпрі.

Євген, мешканець будинку №118: «Все в тумані, все в склі. Ми евакуювалися з під’їзду і весь час, до приїзду служб, знаходилися на подвір’ї. Тому я, як першоджерело, весь цей жах бачив — як люди волоси рвали, як в істериці».

«Дитина гуляла на вулиці з цими дітками: Мирослава зараз у реанімації, та Тимур, який залишився без батьків».

Через декілька хвилин після влучання на місце прибули надзвичайники. Розпочалася рятувальна операція.

Людмила, бабуся постраждалої: «Постраждала більше всіх і сама перша. В неї перелом бедра, зараз вона лежить в апараті Ілізарова. Ручка і рвана ніжка, правої ніжки рвана рана».

В цьому будинку мешкала 71 дитина з Дніпровського навчально-виховного комплексу №66.
Це 64 родини.

Людмила Коробка, директорка Дніпровського навчально-виховного комплексу №66: «На жаль, ми вчора поховали нашу дівчинку Марійку Лебідь. Четверо учнів знаходяться у лікарні. Двоє — у важкому стані, двоє — ну, будемо казати, в такому легкому стані. Двоє діток, вони осталися у лікарні без батьків — це переселенці з Херсонської області. Мами та тата немає, діти у лікарні».

У лікарні зараз перебувають й випускники навчального комплексу. 

Людмила Коробка, директорка Дніпровського навчально-виховного комплексу №66: «У лікарні їх кількість: сім — у тяжкому стані і п’ятеро з них лишилися батьків».

Своїми історіями діляться ті, хто вцілів. 

Володимиир, мешканець будинку №118: «Я в цей час не був у квартирі. Мати врятувала: поїхав доглядати, їй 83 рік, у Кривий Ріг».

Ірина, мешканка будинку №118: «Дзвін скла. У нас повилітав балкон, повилітали міжкімнатні двері. Все змело з підвіконня. Я вважаю, що в мене дрібні поранення. Спину побило, руку, таке».

Катерина, мешкана будинку №118: «Я була під час вибуху у цьому будинку, який половину розвалило. Я не знаю, чудом просто мій під’їзд не зачепило.Останню нашу кімнату не зачепило. Ми намагалися відкрити з татом двері, ми були в квартирі. Ми просто не могли, там все завалило. І потім побачили, що під’їзд і все було розвалено».

Загинуло 44 особи, з них 5 дітей. Одному хлопчику не було й року.

«Оце росія знайшла Бандеру в Україні, у Дніпрі. Якого завалило, завалило під тими плитами».

Пошуково-рятувальні роботи проводили протягом 69 годин. Їх завершили 17 січня о 13:00.
Наразі відомо про 44 загиблих. 20 досі вважаються зниклими безвісти.