В очікуванні свободи: боєць 503-го батальйону майже рік у полоні рашистів

Родина військовополоненого морського піхотинця очікує на повернення героя додому. Ренат Хайрулін з Новомосковська перебуває в полоні рашистів вже рік. Історія, повна відчаю, який з часом переріс у надію. 

Анастасія Грановська, дружина військовополоненого: «Він телефонував 1 березня, розповідав, як правильно закрити вікна. Він хотів нас максимально уберегти з донькою, у нас є донька, їй два з половиною роки».

Чоловік Анастасії, Ренат Хайрулін, воює вже 6 років. Початок повномасштабного вторгнення він зустрів під Маріуполем.

Анастасія Грановська, дружина військовополоненого: «24 лютого застало його в окопі, від позицій противника у них було лише 800 метрів, тому вони одні з перших прийняли на себе удар».

Морські піхотинці героїчно боронили місто, яке оточили в перші дні березня.

Анастасія Грановська, дружина військовополоненого: «Вони давали відсіч ворогу, не маючи ні підкріплень, ні поставок їжі, води, боєприпасів. Вони боролися за всіх нас, так як ніхто не боровся за таких умов. Їх бомбила авіація, що там на них тільки з неба не кидали».

Анастасія нещодавно знайшла фото чоловіка на ворожих ресурсах у мережі. Застигла від жаху, коли побачила, як виглядає Ренат.

Анастасія Грановська, дружина військовополоненого: «Припухлість цю, ці синці, набряклості, його просто не впізнати. Дуже боляче, але я продовжую боротися. У мене вже тут така папочка з документами чимала. Збираємо, робимо все для його обміну, для його повернення».

Навіть в найстрашнішій ситуації можна знайти краплю оптимізму. Анастасія вдячна командиру батайльону за те, що він зберіг життя 267 українських військових.

Анастасія Грановська, дружина військовополоненого: «Це дійсно та людина, яка вчинила благородно, яка врятувала життя наших героїв, і завдяки якій я і моя донька не маємо статусу ані вдови, ані напівсироти. Тому хочеться сказати: «Микола Валерійович Бірюков, ми Вас чекаємо на мирній українській землі, і дякуємо Вам за те, що вберегли наших хлопців, наших захисників».

Анастасія регулярно їздить у Київ, усіма силами намагається повернути чоловіка. Звертаються у всі можливі інстанції. Відповіді поки що немає.

Анастасія Грановська, дружина військовополоненого: «І це надзвичайно дає сили і розуміння того, що як вони боролися за нас, так, власне, і ми маємо боротися».

Читайте також: У ЦНАПах Дніпропетровщини наприкінці весни запрацює сервіс «Я-ветеран», – Сергій Лисак