У Дніпрі знесуть радянський довгобуд «Парус»: історія готелю-примари та що планують побудувати на його місці
Готель «Парус» – один з найвідоміших довгобудів Дніпра. 3 лютого Верховний суд повернув у власність територіальної громади Дніпра будівлю готелю. Тепер міська влада має намір знести цей знаменитий довгобуд. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив міський голова Борис Філатов.
“Ми повернули «Парус» в місто і найближчим часом його знесемо… Вже зовсім скоро Дніпро позбавиться півстолітнього символу занепаду і застою”, – написав Філатов у Facebook.
Також він зазначив, що недобудований готель «Парус» — це одна з найдепресивніших споруд не лише Дніпра, а й усієї країни.
Історія готелю-довгобуду «Парус»: від проектування до будівництва
На початку 1970-х років у ЦК КПСС з’явилася ідея побудувати у Дніпропетровську готель, де могли б проводити партійні з’їзди-семінари, а також приймати туристів, що подорожують історичними місцями. Будівля мала символізувати радянську міць, грандіозність і розмір держави. Реалізації ідеї сприяв сам генсек Леонід Брежнєв.
Втілювати ідею взявся колектив Державного проектного інституту “Дніпрогражданпроект”, яким у 1972 році було розроблено проект комплексу будівель та споруд готелю “Парус”. Керував проектом Володимир Зуєв та команда спеціалістів: Б.Мітгауз, В.Товстік, І.Богданов.
Затверджена у 1974 році проєктна будова представляла собою 32-поверховий готель на 996 місць. Окрім номерів, було передбачено будівництво басейну, причалу та автостоянки. В свої часи ця забудова дійсно могла похвалитися своїм розмахом.
«Для того періоду, коли цей об’єкт зводився, – це була велика подія. Це один із яскравих зразків радянського монументалізму, радянського бруталізму. Цей об’єкт, безсумнівно, входить до десятки образних об’єктів міста. І для того періоду – це була абсолютно інноваційна подія щодо конструктивних рішень, архітектури. Цікавий взірець архітектури радянського розквіту», – розповів Дмитро Волик, начальник головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами , головний архітектор міста.
Унікальним було і місце для будівництва: зручна транспортна розв’язка, приголомшливий вид із вікон готелю. До речі, і сам готель мали бачити з усіх куточків міста.
Головний архітектор міста, Дмитро Волик, також зазначив, що на сьогодні цей об’єкт фізично залишається найвищою будівлею у місті:
«Справді, об’єкт є одним із містобудівних символів міста, оскільки геометричне положення у планувальній структурі міського центру, об’ємні параметри та архітектурно-мистецьке рішення робить цю будівлю важливим містобудівним акцентом. Воно фіксує положення зламу набережної Дніпра з одного боку, а з іншого боку – вісь проспекту Поля, що робить його найобразнішою міською домінантою».
Проект був схвалений з рекомендацією узяти з Москви не більше 10 мільйонів карбованців. Всього для будівництва потрібно було 25 мільйонів. Решту планували набрати на місцевих заводах, як шефську допомогу. Надалі цей факт зіграє важливу роль у зупинці будівництва. Гроші з Москви були виділені по особистій протекції Л. І. Брежнєва, проект був переданий на баланс УРСР і будівництво розпочалося в 1975 році.
За три роки був зведений каркас будівлі, а введення готелю в експлуатацію передбачали у 1979 році.
На відміну від звичайних радянських побудов, при будівництві готелю «Парус» майже вся інфраструктура була створена ще перед закінченням головних робіт.
У цокольному поверсі передбачались різноманітні майстерні, 2 трансформаторні підстанції, бойлерна, вентиляційні камери та інші приміщення, призначені для життєзабезпечення такого гігантського підприємства, яким є готель.
Із правого боку готелю розташувались приміщення для кафе, барів, саун, кеґельбанів. Із лівого — для перукарень, ощадної каси, кухні, прального цеху, на другому поверсі планували відкрити ресторан, кіноконцертну залу та конференц-залу.
І все ж таки грошей не вистачило – готель не здали в експлуатацію у 1979. Чому так сталося?
Фінансування об’єкту будівництва спочатку проводило Міністерство комунального господарства України. Низку робіт безкоштовно виконували місцеві підприємства. Проте невдовзі Київ, як і Москва, відхрестилися від готелю і передали його під повну фінансову опіку дніпропетровської влади, яка на той час не могла його “потягнути”.
У першій половині 80-х об’єкт фінансувався катастрофічно малими дозами, але будівництво офіційно тривало до 1987 року. Зовсім припинили виділяти кошти в 1995 році. На той момент будівля була готова на 80%. Для завершення потрібно було більше 10 мільйонів і пів року будівельних робіт.
«Нове життя» готелю
А у 2004 році депутати міськради прийняли рішення про приватизацію готельного комплексу шляхом аукціону. І вже у 2005 році хмарочос продали ПП «Ромбус-Приват» за 23 млн 378 тыс 769 грн. Наступного року містянам презентували новий проект будівництва, за яким біля готелю мали з’явитися ще декілька нових будівель – три 18-поверхових готельних комплекси, 45-поверховий хмарочос. У нових будівлях мали розмістити офіси та торговельно-розважальний комплекс.
Приблизна вартість цього проекту складала 170 мільйонів доларів. Але будівництво не розпочалося.
У 2010 році київська фірма ПП «Ромбус-Приват» вимагає відстрочки ще на 5 років. Від цього моменту, за умовами контракту, покупці “ромбус-приватовці” мали збудувати готель до 2015 року.
«Об’єкт був приватизований і проданий міською владою у 2005 році, у приватизаційному конкурсі під зобов’язання інвестора завершити будівництво протягом 7 років. Це був перший договір. Потім, після невиконання цих зобов’язань в строк, вдруге було продовжено цей строк ще на 7 років. І до цього часу його не лише не добудували, але навіть не розпочали відповідні роботи. Більше того, навіть за дозвільними документами на початок будівництва цього об’єкту за весь цей час заявник не звертався і вони не були отримані. Що свідчить про фіктивність намірів щодо будівництва цього об’єкта. У 2015 році до нас почали надходили звернення від правоохоронних органів щодо необхідності внесення змін до того приватизаційного договору, який був укладено з фірмою «Ромбус-Приват». Оскільки на цьому місці були постійні випадки самогубства», – розповів директор департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради Артем Павлов.
Перша думка – демонтувати будівлю шляхом підриву
«Думка про демонтаж «Парусу» назріла давно, і мер міста доручив розрахувати, як технологічно правильно вирішити цю проблему. Розглядалися різні варіанти: демонтаж за допомогою крана, інших будівельних елементів. Проаналізувавши всі запропоновані варіанти, зробили висновок — це дуже довго, дуже дорого, до того ж через сміття та техніку, що виїжджає, ми знищимо набережну. Одним із варіантів, швидких та відносно недорогих, розглядався спрямований вибух», — заявив у серпні 2016 року заступник мера Михайло Лисенко.
Але просто підірвати чужу власність – незаконно. Тож з того моменту почались довгі судові тяжби – від першої інстанції і до Верховного Суду.
Повернення готелю у власність територіальної громади Дніпра
Наприкінці жовтня 2016 року на сайті міської ради Дніпра з’явилися два розпорядження міського голови щодо «Парусу».
Вони стосувалися створення робочої групи, яка має перевірити умови та вимоги договору купівлі-продажу готелю ПП «РОМБУС-ПРИВАТ».
Міська рада звернулася до суду щодо повернення будівлі «Парусу» до комунальної власності через невиконання інвестором ПП «Ромбус-Приват» приватизаційних умов, тобто завершення будівництва цього об’єкта. Водночас інвестор звернувся до суду з вимогою надати йому ще один строк для завершення будівництва.
Врешті, позов Дніпровської міської ради було задоволено. Верховний суд України минулого тижня виніс остаточне рішення щодо повернення об’єкта – готелю «Парус» – до комунальної власності міста. Тоді як інвестору «Ромбус-Приват» у позові було відмовлено.
«Таким чином поставлено остаточну крапку у серії судових спорів щодо готелю «Парус». Наразі необхідно завершити юридичні формальні процедури щодо виконання судового рішення, тобто повернення об’єкта до комунальної власності територіальної громади, зокрема й реєстрації права комунальної власності на нього. Найближчим часом усі ці процедури завершимо», – сказав директор департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради Артем Павлов.
Представник мерії також підкреслив, що є вимога державного виконавця до «Ромбус-Приват» щодо повернення готелю «Парус» добровільно:
«Тому звертаємося до юридичної особи, добровільно повернути об’єкт в рамках виконавчого провадження за актом прийому-передачі. Після завершення процедури вирішуватиметься подальша доля цієї будівлі – чи буде вона збережена, чи демонтована».
Подальша доля і плани на забудову території
На сайті Дніпровської міської ради з’явився проект рішення щодо демонтажу «Парусу».
Згідно проекту, недобуд передадуть на баланс КП «Дніпроековторресурс». Це ж підприємство має знести будівлю «Паруса» за адресою Січеславська Набережна, 5. Цей документ остаточно мають ще затвердити депутати під час засідання сесії.
“Ми повернули “Парус” місту за актом у рамках виконавчого провадження та зареєстрували право комунальної власності на нього”, – директор департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради Артем Павлов.
Ознайомитись з документами можна нижче:
Ідеями з благоустрою території біля готелю “Парус” із журналістами телеканалу ДніпроTV поділився Геннадій Корбан, голова громадської ради при міськраді Дніпра:
“Якщо ми уважно подивимося на карту, це закінчення нашої набережної, яка взагалі у дуже поганому стані – занедбаному. І частина набережної, відповідно, теж у занедбаному стані. Тому є план, і зараз проведено переговори із компанією Василя Хмельницького, яка реалізувала проект “Unit city” у Києві. Ми залучили їх як консультантів зараз, і хочемо залучити до більш глобальної співпраці. І вся ця ділянка, там де готель “Парус”, там де переходить він до міського району порту, який вже практично не використовується Укррічфлотом, весь цей район планується до реалізації сучасної архітектури. Дуже такою футуристичною, де буде також реалізована така ж концепція, як Хмельницький реалізував у Києві. Крім цього, природно, там буде і комерційна нерухомість, і це будуть музеї, можливо, це будуть театри та бібліотеки. Тобто набережна закінчиться таким великим кластером, сучасним хабом. У тому числі будівлю Річпорту буде задіяно. Там буде експериментаніум. Там буде і музей світла, і бібліотеки, і різні активності, які будуть цікаві дітям та дорослим. Це довгостроковий задум. Наразі вона перебуває у проектуванні. Ми вже приступили до них. Але ще є юридичні нюанси, моменти, які потрібно міській владі дотиснути для того, щоб реалізувати цей проект. Але в принципі там планується дуже сучасна архітектура, сучасний квартал, школи, інститути, коворкінги, музей автомобілів”.
