«Ми підтримували зв’язок, хоча він був дуже поганий: були блекаути, зовсім не було зв’язку, але ми все одно спілкувалися. Тато завжди був у бойовому настрої, на позитиві — він заряджав нас: “Все буде класно, ми все зможемо, все буде добре”», — ділиться Вероніка.
Наприкінці жовтня родину настигла сумна звістка – Єгор Грачов загинув під час ворожої атаки у Запорізькій області. Той день родина пам’ятає немов учора. Чоловіку назавжди 44 роки. За оборону держави його посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.









