Тендітна водійка з великим серцем: історія Ірини Ковтуненко з Покровська
Підкорила 11-тонного «дракона»! Тендітна білявка з Покровська, в минулому – майстриня манікюру, у Дніпрі стала водійкою величезного автобусу. Працює на 136-му маршруті. До міста разом із сином і мамою Ірина Ковтуненко переїхала 3 роки тому і вирішила: якщо вже міняти життя, то кардинально, і записалась до автошколи. Чому її спочатку не хотіли брати на роботу, про кого щомиті думає за кермом і як у 30 врешті наважилась втілити дитячу мрію – далі.
«Коли я за кермом, я відчуваю себе дуже спокійно, мені настільки легко, і я забуваю просто про всі проблеми, які в мене були і є, про війну я настільки кайфую від керма і від дороги, я відчуваю себе повністю розслабленою».
Щодня за кермом 136-го маршруту – Ірина Ковтуненко. Тендітна білявка у рожевому костюмі та стильних окулярах. Вона впевнено тримає кермо, вітається з пасажирами і завжди усміхається.
«Я працювала 10 років майстром манікюру і педикюру в Покровську. Потім я ще працювала тут 3 роки в салоні. Зараз тут. Мабуть, це жага до кермування великого транспорту. Я не одразу кинула свою першу професію, вже коли тут почала повністю працювати. Але іноді у вихідний я роблю дівчат красивими», – водійка автобуса Ірина Ковтуненко.
Коли у 2022 році війна змусила її покинути рідний Покровськ, Ірина переїхала до Дніпра з маленьким сином. Нове життя почалося з нуля – без знайомих, без дому, без роботи. І саме тоді жінка вирішила: настав час здійснити дитячу мрію – сісти за кермо великої машини.
«Взагалі-то в мене була мрія стати далекобійницею. Але, так як я була трішечки замкнута в обставинах, я дуже близько б спілкувалася з одним водієм цього ж автобуса. А дитина в мене маленька, я не можу нікуди поїхати. Я вирішила не втрачати час і набиратися опиту, але тільки не на фурі, а на автобусі», – Ірина Ковтуненко.
Після автошколи Ірина стала шукати роботу. Втім, їй всюди відмовляли, мовляв, досвіду немає. Та знайшлася людина, яка повірила – директор дніпровського АТП.
«Мені відмовляли, тому що дівчинка, тому що тітки під автошколи. А тут Віктор Палич сказав, ну приходь, поговоримо. Ми поговорили, він мені дав таку можливість.Каже, пробуй, якщо в тебе вийде, пробуй.І в мене вийшло. Я йому за це дуже вдячна», – Ірина Ковтуненко.
Перший рейс пам’ятає у деталях. Було страшно, руки тремтіли. Але пасажири підбадьорювали і дякували.
«Мені було дуже-дуже страшно. Але мені якось попадалося в той день. Дуже класні пасажири, вони мене підтримували. Вони говорили, що класно, все класно вам виходить. Тому мені було дуже страшно, я це пам’ятаю. Так, вони так заходять, знаєте. О боже, дівчинка, ви водій, якщо так, я водій. Вони дивувалися. Багато позитивних, але є і негативних. Є деякі люди не сідають. Був один у мене пасажир, який визвав таксі. Він не поїхав зі мною, тому що я була останній рейс, тому він поїхав на таксі. Він просто не довірив дівчат за кермом», – водійка автобуса.
Ірина ділиться, працювати їй неважко, тільки вранішні підйоми даються непросто. Втім, щойно сідає за кермо – відпочиває душею. День минає непомітно, у дорозі подумки щомиті із 11-річним сином.
«Він хоче стати водієм тролейбуса. Він захоплюється мамою, що вона може керувати таким автомобілем, але багато сумує, тому що мене дуже часто немає вдома. Тобто він мене майже не бачить, я дуже рано поїжджаю, пізно приїжджаю, тому десь йому це не подобається», – Ірина.
А от Іринчину маму спочатку страшенно налякала нова професія доньки, втім, згодом підтримала її. Поруч були і колеги, які повірили і допомогли опанувати цього «дракона» вагою в понад десять тонн.
«Водії на дорозі, які не розуміють, що в мене 11 тонн, і мені треба залишати дистанцію, і вони в неї постійно намагаються заїхати. Це, мабуть, найвеликі труднощі, тому що це небезпечно», – Ірина.
Сьогодні жінок-водіїв у Дніпрі – одиниці. Хоча попит на фахівців величезний.
«Для цього треба отримати водійське посвідчення категорії Д. Тобто, в нас є дві організації в межах міста Дніпра, які підготовлюють водіїв та водійок. В принципі, звернутися до будь-якої з них або звернутися до автотранспортних підприємств, вони також сприяють отриманню водійського посвідчення категорії, Д. Тому що є острий дефіцит в водіях, тому вони намагаються допомагати з цим, а іноді навіть спонсорують отримання таких водійських посвідчень», – заступник начальника управління транспорту департаменту транспорту та транспортної інфраструктури ДМР Іван Васючков.
Та попри все – вона щодня виходить у рейс. І поки Дніпро ще спить, Ірина заводить свій автобус – і рушає назустріч новому дню. Впевнено, спокійно та з посмішкою. А от в майбутньому, пообіцяла сама собі, все ж сяде за кермо вантажІвки і буде далекобійницею, як мріяла ще маленьким дівчам.
Читайте також: Філатов привітав співробітників соціальної сфери Дніпра із прийдешнім професійним святом та вручив їм почесні відзнаки.
