Схеми шахрайства: як людей вводять в оману

Знову ошукали шахраї. У просторах інтернету існують десятки старих проте дієвих методів обману. Здебільшого вони розраховані на найбільш уразливі категорії населення, які відносно погано користуються сучасними гаджетами і системами безпеки – пенсіонерів, неповнолітніх. Однак є й такі, що можуть ввести в оману і досвідчених користувачів соцмереж і смартфонів.

Сучасні проблеми потребують сучасних рішень. Анонімність соцмереж відкриває для шахраїв можливість створення різноманітних афер.

Одна з них – продаж за попередньою оплатою без відправки товару. Наприклад, хтось нібито продає дитячі речі.

Після оплати на карту продавець зникає і не виходить на зв’язок.

Ще одна схема: злам облікового запису популярної мережі. На гачок шахраїв потрапила Наталія з Закарпатської області.

“Це був телефонний дзвінок, від представника Київстар, він так представився. Хлопчина який був на тій лінії він достатньо професійно спілкувався, але враховуючи ще той момент що нещодавно зверталась до Київстару”, – розповідає жертва шахрайства Наталія.

Наталія зверталась до оператора через проблеми з надходженням вхідних дзвінків. Шахраї зв’язались із жінкою і запропонували продовжити акцію, надану компанією через попередні незручності.

“Ще справа в тому, що 10 хвилин чи 15 перед тим я поповнила рахунок на 500 грн, свій абонентський Київстар. І в мене колись приходило смсм про зарахування цих бонусів. І він мені каже продиктуйте будь-ласка останні цифри дзвінка. І тут проходить 10 секунд і він каже дзвінок приходить? Кажу ні, а він каже а ну у вас же ця проблема у вас не надходять дзвінки. Тому я вам надсилаю смс повідомлення”.

Завдяки цьому шахраї отримали доступ до Вайберу Наталії і почали надсилати повідомлення до усіх її знайомих з проханням позичити гроші. Їм вдалось зібрати понад 20 тисяч гривень. Жінка написала заяву до поліції та поставила двофакторну автентифікацію. За словами кіберспеціалістів, такі схеми нерідко організовані ув’язненими.

“Не по всюду виконуються режимні заходи в таких закладах. У людей багато вільного часу, смартфони вони невеличкі їх можна понести у продуктах харчування або надати хабаря. Такому теж є місце і вони стають керівниками великих мереж, які висмоктують з громадян гроші”, – каже завідувач кафедри кібербезпеки та інформаційних технологій УМСФ Дмитро Прокопович-Ткаченко.

Дмитро радить бути обачними і не довіряти свої дані нікому. А якщо вам надходять повідомлення від знайомих чи близьких із проханням дати кошти в борг. Краще зателефонувати та уточнити особисто.

Читайте також: За закон про мобілізацію можуть і не проголосувати: депутати про опрацювання правок