Що писали світові ЗМІ про Україну 8 грудня
США
«The Washington Post» — «Постійні обстріли, відсутність кави»
Просуваючись до Луганська, українські війська стикаються з нещодавно мобілізованими російськими бойовиками та поневіряннями на передовій.
Тут Україна все ще перебуває в наступі. Але успіхи йдуть повільніше і завзятіше, ніж несподіваний контрнаступ, внаслідок якого російські війська були вигнані майже з усієї північно-східної Харківської області лише за один тиждень у вересні.
Українці відкинули пропозиції про оперативну паузу, заявивши, що це дасть росії час для відновлення своїх сил у той момент, коли вони здаються ослабленими.
Але українські солдати визнають, що бої у східних районах Донецької та Луганської областей, відомих під загальною назвою Донбас, жорсткіші, що, можливо, відображає новий пріоритет путіна та його командирів: уникати подальших поразок після принизливого відступу з півночі та півдня.
Путін неодноразово заявляв, що головною метою його війни є «звільнити» весь Донбас, маючи на увазі, що втрати в регіоні означають явний і очевидний провал.
Лінії фронту тут добре укріплені другою та третьою хвилями російської оборони. Іноді за кілька годин після української атаки привозять підкріплення — часто це нещодавно мобілізовані бійці.
Тим часом Україна почала зміцнювати свої позиції на околицях окупованої Луганської області, яка межує з материковою частиною росії. Численні бригади наступають на два фронти — з півночі, у бік окупованого міста Сватове, і тут зі сходу, у бік Кремінної.
Взяття обох поставить під загрозу контроль росії над містами Сєвєродонецьк та Лисичанськ, які московські війська захопили під час широко розрекламованих перемог наприкінці червня та на початку липня після запеклих боїв.
«The Wall Street Journal» — росія зробила кроки щодо зміцнення своєї оборони після серії ударів у глибині своєї території, відповідальність за які вона поклала на Київ, тоді як сили Москви запускають безпілотники та ракети на півдні України.
«The New York Times» — «Україна розробляє зброю більшої дальності, яка теоретично може вразити Москву»
«Битва за російську мережу: Москва, включивши цензуру, грає у кішки-мишки зі швейцарським VPN-провайдером»
Велика Британія
«The Daily Тelegraph» — «Блекаути спровокують соціальний вибух»
Скоро ми дізнаємося, чи зможемо ми залишити світло та опалення включеними, або ж Британія ось-ось зануриться в жах нормування енергії, віялових відключень електроенергії, триденних робочих тижнів і невимовних людських страждань.
Безпосередньою причиною нашої нинішньої кризи є підле вторгнення володимира путіна в Україну і скорочення світових поставок газу, що випливає з цього. Проте уряд повинен взяти на себе свою провину: він приділяв пріоритетну увагу скороченню викидів вуглецю понад усе і нехтував підтримкою низьких цін або забезпеченням доступності та надійності поставок.
«З Девона до Донбасу: фермерські вантажівки йдуть у бій»
Італія
«Corriere della Sera» — «Загроза ядерної війни наростає»
Президент вихваляється, що перевершив Петра Першого, якому не вдалося завоювати Азовське узбережжя.
«росія, — гримить путін, — захищатиме свої інтереси будь-якими способами. Загроза ядерної війни зростає. Спецоперація буде довгою».
«Il Fatto Quotidiano» — «Блінкен попереджає Зеленського: Зброю Києву дадуть, але не для нападу»
Ватикан
«L osservatore romano»: — «Молитва Понтифіка про страждає український народ, чиє благополуччя зруйноване жорстокостями війни»
Делегація адміністрації українського міста Львова подарувала понтифіку дерев’яний хрест, інкрустований кулями.
«США стверджують, що не заохочували українські рейди на територію Росії»
«Запорізька область під ударом».
Київ, 7 грудня. В Україні продовжує гриміти зброя: сьогодні два населені пункти в Запорізькій області вже вражені російськими ракетами. Про це місцевий губернатор Олександр Старух повідомив в Telegram. На даний момент жертв немає, але в результаті нападу все ж таки постраждали троє, зокрема 15-річна дівчинка, зруйновано три будинки і пошкоджено ще вісімнадцять будівель.
Вчора ввечері на військовому аеродромі міста Енгельса Саратовської області завили сирени тривоги. Це та сама база, яку останніми днями атакували безпілотники Києва.
Щодо цих атак держсекретар США Ентоні Блінкен уточнює: США не заохочували і не дозволяли українцям завдавати ударів усередині Росії, але вони сповнені рішучості забезпечити українців технікою, необхідною їм для захисту батьківщини, території та свободи. Америкнасіці парламентарі проголосували за новий пакет на 500 мільйонів доларів для української оборони. Мета, додає представник Держдепартаменту Нед Прайс, полягає у досягненні міцного та рівноправного миру, а не в паузі у конфлікті, яка б дозволила Путіну поповнити свою армію.
Зі свого боку, Москва не бачить перспективи переговорів для мирного рішення, як заявив представник Росії Дмитро Пєсков – вона продовжить вирішувати завдання спеціальної військової операції в Україні.
Володимир Зеленський, який з нагоди Дня Збройних сил вирушив до Слов’янська Донецької області, приблизно за 40 кілометрів від Бахаута, основного поля бою у цьому районі. На відео, знятому перед в’їздом до міста, глава держави щиро привітав солдатів, Зеленський відвідав військовий госпіталь у Харківській області, щоб поспілкуватися з пораненими солдатами, лікарями та медсестрами.
Але конфлікт, що продовжується, піднімає рівень напруженості в регіоні: у Білорусі влада оголошує дводенні військові навчання, між сьогодні і завтра, з пересуванням військ.
Канада
«The Globe and Mail» — «БОРОТЬБА ЗА ВИЖИВАННЯ В ХЕРСОНІ»
Підпис під фото: Жінка з табличкою «Допоможіть вижити» просить грошей на вулиці у Херсоні, Україна.
Нещодавно звільнені жителі обласного центру відчули полегшення, але їх чекає довга зима, сповнена поневірянь, і деякі з них їдуть у безпечніші місця.
«Володимир Зеленський став Людиною 2022 року за версією журналу Time».
Німеччина
«Deutsche Welle» — «ЄС планує нові санкції проти Росії»
Коротко про найважливіше:
Єврокомісія пропонує новий пакет санкцій проти Росії. Москва нібито замовила нові безпілотники та ракети в Ірану. Варшава звинувачує Берлін у зловживанні довірою: Польща тепер забирає у Німеччини системи ППО Patriot. Україна потребує додаткового технічного оснащення
Єврокомісія має намір чинити додатковий тиск на Росію за допомогою всеосяжного дев’ятого пакету санкцій. «Ми підтримуємо Україну і дозволяємо Росії розплачуватись за її злочини», — написала у Twitter голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.
«Кремль замовив сотні безпілотників»
За словами дипломатів, росія замовила в Ірану сотні безпілотників та балістичних ракет. Згідно з повідомленнями, у серпні Іран відправив до Росії безпілотники, які можуть бути використані, наприклад, для атаки військових об’єктів, таких як радіолокаційні системи та артилерія. За кілька тижнів російські сили неодноразово атакували цілі в Україні за допомогою іранських безпілотників-камікадзе типу Shahed 136, які розбивалися на високій швидкості і завдавали значних збитків.
«Варшава звинуватила Берлін у зловживанні довірою»
З приводу пропозиції Німеччини щодо систем ППО Patriot Варшава тепер
звинувачує уряд Німеччини в зловживанні довірою.«Основна помилка німецької сторони полягала в тому, що вони звернулися до засобів масової інформації із пропозицією систем Patriot до завершення переговорів», — заявив заступник міністра закордонних справ Марчін Пшидач в інтерв’ю громадському телеканалу TVP.
Міністр оборони Маріуш Блащак раніше заявляв, що тепер Польща таки прийме німецькі системи ППО. Федеральний міністр оборони Крістін Ламбрехт та Блащак «принципово домовилися», заявив представник у Берліні. Такі деталі, як можливі місця для розміщення та необхідна інфраструктура зараз обговорюються на рівні фахівців.
Після того, як у середині листопада до прикордонного району Польщі з Україною потрапила ракета, Німеччина запропонувала Польщі підтримати свого партнера по НАТО за допомогою «Патріотів». Блащак спочатку прийняв пропозицію. Проте вдень пізніше він несподівано запропонував розмістити німецьку систему ППО на території України, а не у Польщі. Це викликало обурення у Берліні. Розміщення «Patriot» на заході України посилило б безпеку України, пояснив Блащак у Twitter.
«Neue Westfälische — Bielefelder Tageblatt» — «Очікується весняний наступ росіян»
Генсек НАТО очікує, що війна «заморозиться» ненадовго
Брюссель (AFP) Навесні НАТО очікує на новий наступ росії на Україну.
«росія намагається заморозити цю війну хоча б на короткий час (…), щоб потім навесні розпочати масштабніший наступ», — заявив у Брюсселі генеральний секретар Альянсу Йєнс Столтенберг.
Кремль чекає настання зими для перегрупування військ та ремонту зброї.
Що стосується ймовірних ударів українських безпілотників по Росії, Столтенберг сказав, що військовий альянс не має додаткової інформації про це.
Президент Росії Володимир Путін раніше обговорював це питання із Радою безпеки своєї країни. Україна заперечує теракти.
Генеральний секретар НАТО заявив, що країни-члени продовжать «безпрецедентну» підтримку України, яка також потребує нових боєприпасів та ремонтних робіт.
Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк висловив шок від масштабів насильства з боку російської армії щодо мирних жителів України. Щодня його офіс отримує інформацію про військові злочини у східноєвропейській країні.
Франція
«Le Monde» — «Київ відповідає терактами в Росії»
НА ТЕРИТОРІЇ РОСІЇ, далеко від кордонів України, авіабази стали об’єктом атак безпілотників з початку тижня. Київ не взяв на себе відповідальність за обстріл, і досі висить невизначеність із типом застосованого озброєння. Але ці атаки продовжують розпочаті Україною на порти Російського Чорноморського флоту.
Таким чином, українці намагаються зірвати використання літаків, які з початку осені завдають ударів по цивільній інфраструктурі країни. Ці атаки безпілотників викликають питання щодо можливостей протиповітряної оборони Москви.
«Libération» — «Найбільше фінансування – для України»
Мільярди євро, виплачені на підтримку населення, здебільшого пройшли через агентства ООН та міжнародні неурядові організації, часто далеко від передової.
Розподіл, що викликає сумніви у місцевих асоціацій та волонтерів.
Українські НУО отримали лише 0,31% гуманітарної допомоги, зібраної ООН у період з кінця лютого до початку жовтня. На місцях населення, охоплене голодом та холодом, та безпорадні асоціації чекають, коли гроші дійдуть до них.
Є, з одного боку, 12,5 млрд доларів (11,9 млрд євро), сплачених більш ніж 40 країнами. А з іншого, наприклад, 72-річна Наталя, яка із зігнутою спиною важко ходить у підвалі свого будинку в Сіверську, на українському Донбасі, запитує: «Нам потрібні дров’яні печі. Чому нам ніхто їх не дає?».
