Я пам’ятаю ту ніч. Безсилля. Злість. Бажання кричати, щоб тебе почуло Небо. Але Небо мовчало, — мер Дніпра Філатов про страшну трагедію збитого ІЛ-76 із дніпровськими десантниками
Сьогодні, 14 червня Україна згадує трагедію, що сталася 12 років тому, коли російські терористи в небі над Луганщиною поцілили по українському ІЛ-76. Літак спалахнув та вибухнув. Загинули всі, хто був на борту: 40 воїнів 25-ї окремої повітрянодесантної бригади та 9 членів екіпажу. Міський голова Дніпра Борис Філатов розповів, як усе було.
«Стрічка рясніє некрологами чиновників про збитий 14 червня 2014 року в Луганську «ІЛ-76» із дніпровськими десантниками.
Безперечно, це дуже правильно, що численні пресслужби не дозволяють забувати про цю трагедію.
Але 90 відсотків тих, хто ллє зараз крокодилячі сльози, навіть не знають і не пам’ятають, як усе це було.
Але це нормально.
Часи змінюються.
Начальники також.
…
Я розповім вам, що ви ніколи не знали.
Пам’ятаєте, знамениту розмову між мною та Коломойським, злиту в інтернет? Ну ту, що про «французький телефон» та про «сливу залив»?
Розмова, злита набагато пізніше, вже під вибори. Ще з обрізаним фіналом, де я послав його н@хуй відкритим текстом.
…
Це було в ТОЙ день.
До п’ятої ранку я просидів в обладміністрації, зідзвонюючись із посередниками сепаратистів.
І домовляючись про те, як ми заберемо тіла наших пацанів.
За підсумками, було ухвалено рішення відправити за ними… бусики для перевезення морозива.
Занадто багато загиблих, надто багато горя. Дуже багато жаху, в якому я живу всі ці роки.
…
О восьмій я вже був на роботі. Поспавши дві години і прийнявши душ, я пошкандибав у свій кабінет. На подвір’ї ОДА вже вранці стояла жахлива спека.
Біля захованого у тіні БТР ходили сумні пацани з «Дніпра-1».
І тут дзвінок. І мерзенний голос зі Швейцарії з протяжкою, який ні з ким не переплутати: «Альооо, ти чого трубку не береш? …».
…
Я нікому і ніколи не бажаю «суми та в’язниці». Не так вихований.
На відміну від сотень представників «елітки» та інших «підбігаючих», хто позавчора боявся Бєнє дивитися в очі, а потім танцював на його кістках.
Я першим сказав публічно, що він – Зло.
А він випив свою чашу до дна.
…
Я пам’ятаю ту розмову.
Із відрізаним фіналом.
Я пам’ятаю ту ніч.
Безсилля.
Злість.
Бажання кричати, щоб тебе почуло Небо.
Але Небо мовчало.
Бл@ть, я, я, я пам’ятаю машини для морозива.
…
Я багато чого пам’ятаю.
І ще більше я хочу забути…», — написав Борис Філатов.
Читайте також: Після смертельної ДТП у Києві корпус «Хартія» виступив із заявою: серед загиблих — син військового
