Що писали світові ЗМІ про Україну 8 червня

Головні теми: «Financial Times» — інтерв’ю з Президентом України Володимиром Зеленським. Британські ракети загрожують Чорноморському флоту та відтісняють його на 60 миль від узбережжя Чорного моря. Медведєв: Захід, я вас ненавиджу. У Херсоні катують 600 мирних жителів. Київ ніколи не ухвалить російські судна для завантаження українським зерном. Меркель засуджує війну Путіна, але не буде вибачатися. Якщо Україну прійняли би в НАТО, Путін напав би вже тоді. Німеччина хоче очолити «боєздатну» бригаду НАТО в Литві щоб захистити ії від агресії росії

Велика Британія

«Financial Times» взяла інтерв’ю у Президента України Володимира Зеленського.

Він заявив, що тупикова ситуація у відносинах із росією «не вихід».

Президент заявив на конференції FT, що західні санкції «не надто вплинули» на позицію Москви

Володимир Зеленський: «Україну ніхто не принижує. Вони вбивають нас і ще раз закликав Захід до військової підтримки для відновлення територіальної цілісності своєї країни.

«Ми поступаємося в оснащенні і тому не здатні наступати», — сказав він. «Ми зазнаємо ще більших втрат, і люди — мій пріоритет».

У розмові з редактором Financial Times Рулою Халаф на конференції FT Global Boardroom у вівторок Зеленський сказав, що відтиск російських військ на позиції, зайняті до вторгнення 24 лютого, означатиме «серйозну тимчасову перемогу» для України, але повний суверенітет над її територією залишається його кінцевою метою. 

Зеленський не погодився із попередженнями президента Франції Еммануеля Макрона Заходу не ставитися до росії у дусі «приниження». За словами Зеленського, Макрон дуже добре знав про невиконання росією попередніх мирних угод у рамках так званого Мінського процесу, який не зміг покласти край бойовим діям на Донбасі з 2014 року.

«Я справді не розумію». . . приниження росії. Вісім років вони вбивали нас. Про що ми тут говоримо?».

«The Daily Telegraph» — «Британські ракети загрожують Чорноморському флоту»

Україна відтіснила російський флот на 60 миль від узбережжя Чорного моря за допомогою протикорабельних ракет, поставлених Великою Британією. Російські сили звернулися до берегових ракетних систем, щоб спробувати поновити контроль над районом. Вони також направили додаткові сили на острів Зміїний за 30 миль від узбережжя України для посилення ППО. Намагаючись допомогти Києву зняти блокаду своїх портів, Британія пообіцяла відправити сотні протикорабельних ракет Brimstone для зміцнення оборони.

«The Scottish Daily Mail» повідомляє, що водії платитимуть понад 2 фунти стерлінгів за літр як бензину, так і дизельного палива, оскільки війна в Україні та проблеми з ланцюжками поставок продовжують збільшувати оптові ціни.

«The Scottish Sun» повідомляє, що перші українські діти-біженці, які втекли до Шотландії, залишилися з розбитим серцем після того, як їхній батько був убитий у бою російськими військами. Газета повідомляє, що шестирічна Катя Мельник разом зі своєю 18-річною старшою сестрою в березні покинула країну, що роздирається війною, щоб жити у родичів у Файфі. Минулого тижня їхнього батька, 47-річного Ігоря Мельника, було вбито внаслідок нападу російських військ на сході Донбасу.

Італія

«Corriere della Sera» — «Ненависть та загрози з боку росії» — головний заголовок

• «Колишній президент Медведєв: «Я хочу, щоб ви зникли». 
• Реакція Заходу. Ді Майо: небезпечні слова»,
• «Пшенична криза, сьогодні зустріч на найвищому рівні Росія-Туреччина. США та Ватикан шукають рішення для експорту заблокованих культур»
• «Ідея удару по світовому порядку»
• «Інтерв’ю з Юлією Тимошенко: «В оточенні Путіна немає тріщин».

«La Stampa» «Маячня Медведєва: Захід, я вас ненавиджу»

• «Напад та насильство колишнього президента Росії з його Telegram-каналу. 
• Ді Майо: «Небезпечні заяви»,
• «Дегенерати, я хочу, щоб ви зникли»
• Українці: «У Херсоні катують 600 мирних жителів»

Історія фотографій поруч. На одній випускниця харківської школи, яка сфотографована на тлі зруйнованої російською армією школи, на другій історичне фото, «Напалмова дівчина» у 50 років: історія визначальної фотографії війни у В’єтнамі.

«Domani» — «Ердоган виступає в ролі посередника, щоб відвернути увагу від внутрішніх проблем»

Сьогоднішня зустріч з міністром закордонних справ росії Лавровим у Туреччині може розблокувати постачання зерна. Позицію Анкари у зовнішній політиці можна зрозуміти тільки з урахуванням економічної кризи, яку вона переживає.

Міністр оборони Туреччини Хулусі Акар докладно розповів про «дорожню карту», яка може повернути в торгівлю 20 млн тонн української пшениці, у заявах, переданих турецьким агентством Anadolu. Тим часом тривають переговори з технічних питань, відомих деталей, де є суперечності, у тому числі про те, «як знешкоджувати міни, хто це робитиме, як створюватиметься коридор (для експорту) і хто супроводжуватиме» кораблі, зазначив Акара,

Анкара має сильний голос у зовнішній політиці, вона підтримує відносини співпраці з москвою, але її економіка, поточні рахунки та її валюта слабшають. «Цей уряд не має наміру підвищувати процентні ставки. Ніхто не має очікувати, що ми це зробимо. Навпаки, ми продовжуватимемо знижувати ставки», — заявив президент Туреччини Ердоган за підсумками засідання кабінету міністрів в Анкарі 6 травня, після того, як змінив останніх губернаторів.

Німеччина

«Der Tagesspiegel» — «Меркель засуджує війну Путіна»

Колишня канцлерка Ангела Меркель (ХДС) засудила війну росії в Україні як жорстокий напад на порушення міжнародного права, якому немає виправдання. Путінське вторгнення було «великою помилкою», заявила Меркель на заході у Берліні у вівторок увечері. За словами Меркель, вона ніколи не поділяла думку Путіна, що Росія «постійно принижується» Заходом. Меркель зазначила, що Путін уже сказав їй під час її візиту до Сочі у 2007 році, що для нього розпад Радянського Союзу був «найгіршою подією 20 століття». Зрештою, «по-справжньому покласти край холодній війні» так і не вдалося. Ненависть Путіна спрямована проти західної демократичної моделі.

У той же час Меркель захищала свою політику щодо росії. «Ну, я не бачу необхідності говорити зараз: це було неправильно, і тому я не вибачатимуся», — сказала вона. Меркель також стверджувала, що у 2008 році вона виступала проти розширення НАТО на схід, включивши до нього Україну та Грузію. Якби НАТО дало обом країнам перспективу вступу на той час, Путін «міг би завдати величезних збитків Україні» вже тоді.

«FAZ» — Надпис над фото:  «Ви повинні любити Бориса Джонсона

Підпис під фото: «Чи ненавидіти? У Києві це здається абсурдною думкою. Той, хто замовляє «Борис Джонсонюк» у кафе «Завертайло», не запитує, подібно до дрібних заднєклавочників у Вестмінстері, чи вважають британці, як і раніше, свого прем’єр-міністра найсолодшою ​​спокусою з часів Маргарет Тетчер.

З кожним шматочком меренги Бориса українці дякують йому за повноцінну підтримку. Чи було голосування в Лондоні ще більш переконливим і рішучим, якби Джонсон лише подавав найкращу випічку на своїх вечірках в офіційній резиденції?

Колонка зліва «Недовіра до Берліна»

Візит канцлера до Литви показав, наскільки великою є недовіра до намірів Берліна. Справа не лише у тактиці, коли лідери країн Балтії виступають проти переговорів із Путіним. Завжди існує історично сформований досвід, за яким сильніші держави у Європі схильні вести відносини з москвою через голови Східної Європи. 

Головний матеріал: «Німеччина хоче очолити “боєздатну” бригаду НАТО в Литві»

Федеральний канцлер Олаф Шольц (СДПН) оголосив, що Німеччина посилить свої воєнні дії на східному фланзі НАТО. Під час візиту до Литви у вівторок він запевнив, що у разі нападу кожен сантиметр території НАТО буде захищений.

У Литві Шольц також захищав позицію Німеччини щодо постачання зброї в Україну. «Ніхто не постачає в такому ж великому обсязі, як це робить Німеччина». Що ж до передбачуваних міркувань Іспанії поставити на Україну німецькі танки Leopard 2, він заявив, що така заявка не подавалася. 

Колонка ліворуч унизу: «москва хоче експортувати зерно з України»

«Mannheimer Morgen» — «Олаф Шольц готовий до бою»  

Війна в Україні: канцлер обіцяє під час поїздки до Литви, що Німеччина «захищатиме кожен сантиметр території НАТО» у разі нападу.

Австрія

«Kleine Zeitung» — «Туреччина хоче домовитися про «зерновий коридор» з Росією в Чорному морі».

Бельгія

«De Morgen» — «Новий удар по російській армії»

Російський генерал Роман Кутузов загинув під час бойових дій на Донеччині. Командири тепер борються ближче до фронту, щоб досягти більшого прогресу. Повідомляється, що соратник Кутузова генерал Роман Бердніков також помер, але це поки що не підтверджено.

Нідерланди

«de Volkskrant» — «Поставка нових американських і британських ракетних комплексів повинна змінити артилерійський бій на Донбасі».

«Het Parool» — «Сєвєродонецьк – це новий Маріуполь?».

Польща

«Gazeta Wyborcza» — «Нафтопереробні заводи підняли ціни»

Запроваджене урядом зниження податків на паливо в антиінфляційних щитах знизило ціни на АЗС. Але в той же час нафтопереробні заводи підняли ціни на бензин вище середнього по ЄС.

Колонка: «Ворог на спині»

Підпис біля фото: «Окупанти не почуватимуться в безпеці», — заявляють в українській владі. Українські партизани активізують свою діяльність на підконтрольних росії територіях. Він також нападає на колаборантів. З іншого боку, місцеві міліціонери тренуються на стрільбищі на околиці Києва (на фото).

Глава МЗС Австрії в інтерв’ю «Wyborcza»: Повернення до бізнесу з росією не буде

Хорватія 

«Vecernji List» — «П’ять великих помилок Заходу щодо володимира путіна»

Лідеру росії не загрожує державний переворот і він не розчарований у соратниках, а ухвалення Україною його умов не зупинить війну

МОЖЛИВІ ТІЛЬКИ ДВА ВИХОДИ: або Захід змінить своє ставлення до росії, або путінський режим розпадеться, і росія перегляне свої геополітичні амбіції, вважає Станова.

Тетяна Станова, провідний експертка з російської політики Фонду Карнегі, уродженка москви, яка живе в Парижі з 2010 року, написала на сторінках впливового американського Foreign Policy та німецького Der Spiegel п’ять пунктів помилки. Володимир Путін. 

1. Путін розуміє, що програв війну

Це припущення засноване на помилковому переконанні, що головна мета росії — окупувати якомога більшу територію України, тому коли це не так, це вважається поразкою. Але головна мета Путіна — знищити те, що він називає «антиросійським проектом» в Україні, тобто відмовити Захід від використання України як плацдарм для антиросійської геополітичної діяльності, пише Станова. І Путін не думає, що програє, бо Україна вже точно не вступить до НАТО, і російська військова активність не припиниться, доки не буде досягнуто такого світу, який відповідатиме путінським умовам.

2. Путіну слід запропонувати вихід

На думку Заходу, це зменшить небезпеку можливої ​​ядерної ескалації. Проте путін більше боїться «провоєнних», ніж антивоєнних протестів чи гніву багатьох росіян на Україну, яку вони хочуть бачити знищеним нацизмом.

3. Путіну загрожує переворот

Станова вважає, що все навпаки. А саме, російська еліта ще міцніше притиснулася до Путіна, визнавши, що тільки він може гарантувати політичну стабільність і тим самим уникнути заворушень. 

4. Він боїться антивоєнних протестів

Навпаки, пише Станова, він набагато більше боїться «провоєнних» протестів, тобто гніву значної частини росіян на Україну, яку вони хочуть знищити через нацизм. Хоча сама його пропаганда багато в чому сприяє такому настрою, не в його інтересах підтримувати таку думку, яка змусить її піти на ескалацію. Путін розбудив найчорніший націоналізм, від якого він зараз залежить у цій ситуації. Тож якби щось трапилося з Путіним, такі антизахідні та антиукраїнські настрої залишилися б разом із антиліберальними настроями.

5. Путін розчарований у співробітниках

Це пов’язано з припущеннями про арешт деяких членів найближчого оточення Путіна, таких як Владислав Сурков, заступник голови його адміністрації, або Сергій Бесіда, який є головним розвідником України. Але немає жодних доказів того, що таке справді сталося. Також Путін, ймовірно, розчарований деякими людьми навколо себе, але йому не властиво так поводитися з ними. Чищення може мати місце лише у разі серйозних злочинів. Зокрема, останнім часом він особисто керував бойовими діями, тому місця для якихось самостійних дій не так багато.

Франція

«Libération» —  «Попереджувальні постріли по зерновим»

Міністри закордонних справ росії та Туреччини обговорюють у середу створення «безпечних коридорів» для експорту українського врожаю. Зі свого боку, Київ намагається обійти блокаду, зокрема через румунські порти. Недостатня кількість паліативних засобів перед обличчям ризику голоду в деяких країнах.

Ісландія

«Morgunbladid» — «Економіка в невідомих місцях»

Війна в Україні проливає світло на швидке зростання населення та попит на житло

Економіка Ісландії знаходиться в такому незвичайному положенні, що кілька синергічних факторів можуть перешкодити економічному зростанню в другій половині року. Це, у свою чергу, може вплинути на імміграцію людей до країни та очікувати збільшення населення в найближчі роки.

Туреччина

«Daily Sabah». «Вуличні бої точаться, оскільки Київ прагне утриматися»

За словами України, росія розгортає підкріплення на сході України, щоб допомогти захопити ключове місто, тоді як інші міста зазнають постійних обстрілів, оскільки Кремль наполягає на контролі над Донбасом.

Колонка справа: «Анкара наполягає на укладенні угоди про експорт зернових в Україну як на ключову угоду на зустрічі»

Міністр оборони Хулусі Акар заявив, що Туреччина досягла «значного прогресу» в переговорах і тісно координує з росією та Україною узгодження плану, який відновить експорт зернових з українських портів, сказав міністр оборони Хулусі Акар, навіть якщо конфлікт розгортається в інших країнах.

США

«NYT» — «Україна розгорнула битву на гойдалках»

Дилема для Зеленського: боротися далі чи відступати?

Друга колонка справа: «СВІТ БАНК БАЧІЄ ЕКОНОМІЧНУ ЗАГРОЗУ У ГЛОБАЛЬНОМУ МАСШТАБІ. ЙМОВІРНО ПРИГЛУШЕНИЙ РІСТ»

Інфляція, блокування та війна підвищують ризики рецесії.