11 років невизначеності: у Дніпрі вшанували захисників, що загинули в Іловайському котлі, підтримали родини зниклих безвісти
Зустріч організували для родин, чиї близькі зникли безвісти або загинули під час боїв 2014 року. Більшість цих людей уже понад десять років живуть у стані невизначеності, продовжуючи шукати своїх синів та чоловіків.
Захід ініціювала громадська організація «Об’єднання рідних зниклих безвісти «Надія» за підтримки міського голови Бориса Філатова.
«Наша організація об’єднує родини, які шукають своїх близьких з 2014 року. Багато хто зник саме в Іловайському котлі. Ми разом вже 11 років, адже без підтримки переживати таке горе самотужки дуже важко. Сьогодні ми зібрали родини Героїв, які ще з 2014-го шукають своїх рідних, і поговорити про те, як ми живемо, що в нас болить. І пригадати хлопців, підтримати надію одне одного», – розповіла заступниця голови організації Вікторія Солодухіна.
До заходу доєдналися 20 сімей. Одна з них – родина Дмитра Польського. Хлопець зник під Іловайськом 29 серпня 2014 року.
«Ми довго не знали правди про місце перебування сина. Коли він дзвонив, розмови тривали по 36–40 секунд. Казав: «Мам, тут зв’язок поганий». Потім ми дізналися, що в машину зв’язківців прилетів снаряд, і єдиний телефон, що лишився, був у одного хлопця. Пізніше з моргу нам повідомили, що Дмитро нібито загинув, але ДНК не співпало. Уже 11 років син у статусі зниклого безвісти. Ми тримаємося завдяки цьому проєкту, адже ніхто так не розуміє біль втрати, як мами, які вже 11 років шукають своїх безвісти зниклих дітей», — розповіла мати зниклого безвісти захисника Лариса Польська.
Начальник управління ветеранської політики Дніпровської міської ради Антон Малий наголосив, що Іловайськ — це одна з ключових подій війни, яку українське суспільство ніколи не має права забути:
«Сьогоднішній захід спрямований на вшанування пам’яті Іловайської трагедії. Ми як суспільство повинні знати й пам’ятати ці дати. Важливо, що серед нас є свідки й учасники подій, які можуть поділитися своїм досвідом і болем. Ми маємо знати це, пам’ятати і робити все, щоб у майбутньому навіть думки не було повторювати те, що робить ворог».
«Проблеми зниклих безвісти — одні з найболючіших наслідків війни. росія використовує їх як інструмент тиску й дестабілізації. Невизначеність — найважча для родин. Людина, яку поховали, — страшна втрата, але це крапка. А тут — ні звістки, ні відповіді. Тому такі заходи необхідні. Громади, церква, держава мають підтримувати цих людей у їхньому горі», – додав військовий капелан, священник Православної Церкви України Дмитро Поворотний.
Читайте також: Вогнеборці врятували чоловіка з палаючого будинку в Кам’янському районі
