Роботи на фронті | Оксана Рубаняк | Рятувальна місія
У роті 67 ОМБр з’явився власний взвод наземних роботизованих комплексів (НРК). Ініціатива виросла з бойового досвіду: військовим доводилося долати до восьми кілометрів під вогнем пішки, тож підрозділ вирішив доопрацювати роботизовані платформи, адаптуючи їх під власні логістичні та евакуаційні потреби.
Командирка роти на позивний Ксена розповідає, що разом із бійцями відновила кілька старих НРК, після чого військові пройшли навчання у 3-й штурмовій бригаді та почали виконувати місії. «Ми тільки почали, а вже навчаємо інших — з бригади та з сусідніх частин приїжджають подивитися, як це працює», — каже вона.
Взвод використовує НРК для забезпечення позицій, доставки боєприпасів, а також евакуації поранених і загиблих. Першою місією стала складна трьохгодинна евакуація: «Було дуже нервово, але ми впоралися. Від їхніх дій залежить, чи людина залишиться жива», — згадує командирка.
У підрозділі постійно модернізують техніку — від ходової частини до зв’язку та батарей. Нові моделі проходять польові тести перед відправкою на завдання. «Технологічна війна змінилася на 180°. Те, що здавалося фантазією, зараз реальність — FPV, НРК, поєднання систем», — зазначає Ксена.
Вона додає, що підрозділ регулярно закриває збори на обладнання: «Війна — дуже дороге “задоволення”. На один дрон інколи йде 30 тисяч гривень, а ми можемо втратити кілька за тиждень».
Попри виклики, командирка наголошує на головному: «Я дуже пишаюся своїми людьми. Якщо до нас переходять із інших підрозділів — значить, ми робимо все правильно».
Читайте також: Від килимків для бліндажів до подушок для реабілітації: рух «Бабусі для ЗСУ» об’єднав 400 жінок навколо допомоги захисникам
