Новий рівень медицини: як працюють університетські клініки країни
Створення університетської клініки – це крок вперед для будь-якого медзакладу. Такої думки українські медики, які чи то вже працюють на такому високому рівні, чи то прагнуть до змін. Київ, Одеса та Харків вже об’єднують науку і практику у своїх найбільших медзакладах. Далі – про успіхи вітчизняних лікарів.
Петро Зайченко, лікар-анестезіолог, Київ: “Это не протсо на шаг вперед, это необходимость, которая уже давно – создание университетской клиники”.
Об’єднати науку і практику. Так українські лікарі бачать перехід вітчизняної медицини до стандартів Всесвітньої федерації медосвіти. Наявність університетських клінік — вимога часу, вважає лікар-анетестезіолог Петро Зайченко. Відомий український медик був одним з ініціаторів створення такого закладу в столиці.
Петро Зайченко лікар-анестезіолог: “Основная задача, чтобы происходил процесс обучения студентов, правильно? Одновренно клиника должна работать и по оказанию медуслуг или медицинской помощи населению. У нас недостаточен опыт, а тем боле положительный в этой области. Но однако он есть в некоторых заведениях очень удачный. И очень, оказывается, всем интересный”.
“Університетська клініка – заклад охорони здоров’я, який є лікувально-навчально-науковим структурним підрозділом вищого навчального закладу. Основна перевага – можливість різнобічної співпраці з закордонними колегами та міжнародними інституціями. До списку відомих університетських клінік входять Віденьский та Берлінський медичні університети”.
З моменту набуття Україною статусу кандидата в члени ЄС, перспектива створення університетських клінік стала актуальнішою.
Максим Хаустов, директор департамента охорони здоров’я Харківської облдержадміністрації: “Ми бачимо зараз відтік кадрів за кордон з того, що вони і готові залишитися у нас, але вони хочуть отрмати сучасний досвід на сучасному обладнанні. І ось тут більш-менш виникають непорозуміння, де студенту, якйи там хоче піти в аспірантуру займатися наукою, де йому впроваджувати все це?! І де набути досвіду на сучасному облднанні?!”
Ще до медреформи університетські клініки, як пілотні, вже були створені в Україні. Першими стали одесити.
Андрій Рибін, професор, онкогінеколог Одеського національного медичного університету: “Одеський регінон є піонером у створенні та розвитку університетських клінік. Ідея ця принадлежить нашрму ректору академії Валерію Миколайовичу Запорожану, який ще у 2004 році акумулював та імплементував на той час найбільш ефективну модель сучасної медчиної клініки, яку він розвивав на досвіді, базуючись на досвіді провідних європейських та північно-американських країн”.
Врешті на Одещині створили сучасний хаб з місцевих поліклінічних, стаціонарних та лабораторно-діагностичних відділень місцевих лікарень. Тим самим виховали найкращі педагогічні, лікарські та наукові кадри.
Андрій Рибін, професор, онкогінеколог Одеського нацонального медичного університету: “Кінцевий результат – це перш за все якісне навчання. Якісне навчання студентів, якісне навчання лікарів-інтернів, якісне підвищення кваліфікації діючих практикуючих лікарів, і технології діагностичні та лікувальні, які застосовуються у лікувальному процесі в університетських клініках нашого медуніверситету — вони топові”.
Європейську лікарську модель започаткували у себе і харків’яни. 5 років тому університетську лікарню створили на базі двох закладів – інституту профзахворювань та лікарні одного з підприємств.
Максим Хаустов, директор департамента охорони здоров’я Харківської облдержадміністрації: “Якщо ми будем брати нове приміщення і вкладати туда багато грошей — це на довгі роки, скажімо так, праці. А міністерство бачить це інше. Вони бачать уже сучасні клініки, які фінукціонують, їх дообладнати сучасним обладнанням і запустити у якості сучасної моделі університетської клініки”.
Основа якісної медицини – фахівці. Тому створення низки університетських клінік, як це працює в Європі, дасть змогу отримувати сучасну і кваліфіковану медичну допомогу.
Петро Зайченко, лікар-анестезіолог: “Надо это создавать параллельно внутри какой-то клиники. Перепрофилировать клинку невозможно. Это надо полность поменять менталитет сотрудников всех. Поставить во главу угла не процесс, как сейчас стоит в городских клиниках процесс лечения больных, а поставить во главу угла интересы студента, интересы обучения и интересы пациента”.
Медицину європейського формату планують втілити у Львові. На початку року тамтешні фахівці подали заявку Міністерству охорони здоров’я. Окрім лікування пацієнтів, там готуватимуть студентів, інтернів та курсантів, а також з’явиться можливість залучати додаткове фінансування шляхом підписання договору з НСЗУ.
Орест Чемерис, директор департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації: “Наше бачення полягає у тому, щоб один з відомчих закладів, який належить до управління львівської залізниці, саме на базі цього закладу створити профільну університетську клініку для того, щоб мати можливість якісно підготовити майбутніх студентів-медиків, також мати абсолютну основу для подальшої такоъ післядипломної освіти”.
Дніпропетровщина також має шанс отримати університетську клініку. Для цього, до речі, не потрібно витрачати багато часу, вважають фахівці. Слід просто змінити ментальність та старі лікарські підходи.
