На фасаді школи у Дніпрі встановили пам’ятну дошку на честь загиблого воїна Дмитра Дрожака
У Дніпрі вшанували пам’ять полеглого Героя — Дмитра Дрожака. На фасаді його рідної школи відкрили меморіальну дошку. Чоловік служив у лавах Нацгвардії, був одним із найкращих пілотів розвідувальних БпЛА і виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.
Внаслідок ворожого артилерійського обстрілу життя воїна трагічно обірвалося у квітні 24-го року. Під час церемонії відкриття дошки заступник міського голови Андрій Денисенко разом з рідними та друзями вшанував пам’ять загиблого воїна.
Коли розпочалася повномасштабна війна – чоловік не зміг залишатися осторонь і, попри кілька відмов у військкоматі, наполегливо прагнув долучитися до лав захисників України.
«Він робив це потайки, не хотів, щоб сім’я знала. Ми дізналися про це, коли йому 8 листопада 2022 року виписали повістку. Як він сам зізнався, ввечері сказав: “Я завтра вже йду”. Він був дуже радий, незважаючи ні на що — вже доросла людина. Тоді ми не сварилися, я його підтримала», — каже Наталія Дрожак, дружина полеглого захисника.
Дмитро вступив до Національної гвардії України. Пройшов підготовку та, завдяки розвиненим навичкам, отриманим зокрема у комп’ютерних іграх, став одним з найкращих пілотів розвідувальних БпЛА.
«Він пройшов курси, у тому числі й медичні, тобто міг допомагати побратимам. Але більше він обрав для себе напрям пілота — розвідника на дронах. Тоді він розповів: “Я все, я пройшов”. Міг подзвонити й сказати: “Я пройшов, мене направляють, і я відправляюся на Донецький напрямок”. Ось це я знала. Він мені сказав: “Ти не лякайся, можливо, буду спілкуватися рідше — тиждень, може, два тижні. Але ти не переживай, я якось буду виходити на зв’язок», — каже Наталія.
Під час служби воїн майже не приїжджав додому, та попри все, завжди знаходив хвилину, щоб зателефонувати коханій. За два дні до його смерті Наталія почула голос чоловіка востаннє.
«8 квітня мені стало дуже погано, і я йому надзвонювала — думала, що він уже мав змінитися. А він… ну, я не знаю, — 50 чи 100 пропущених дзвінків. А потім увечері каже: “Я не можу розмовляти, у нас усе гаразд, не переживай, все буде добре”», — згадує жінка.
Чоловік загинув внаслідок ворожого артобстрілу у квітні минулоріч, за місяць до свого 36 дня народження. Пам’ять про Дмитра Дрожака завжди житиме в серцях рідних, побратимів та всіх, хто його знав.
«Завдання ДМР і всієї територіальної громади міста Дніпра — зберегти пам’ять про Героїв України, про хлопців і дівчат, які загинули в боротьбі з цією російською чумою. Те, що сьогодні з’являються меморіальні таблички на школах, — це данина пам’яті й спосіб виховати молоде покоління українців, дніпрян і дніпрянок у дусі патріотизму та вдячності за цей подвиг», — зазначив Андрій Денисенко, заступник міського голови Дніпра з питань інформаційної політики.
Читайте також: Захоплення Покровського відкриє рф шлях вглиб Дніпропетровщини
