Мисткиня з Дніпра створює унікальні мініатюри з полімерної глини
Свій творчий шлях Юлія розпочала 15 років тому. У доробку мініатюристки — щонайменше 1000 робіт. Спершу вона займалася створенням кавових дерев та панно. Згодом почала створювати румбокси — зменшені копії кімнат, сцени за мотивами культових кінострічок, українських традицій та особистих історій. Так хобі перетворилося на справу життя. Частину виручених коштів жінка спрямовує на потреби ЗСУ.
«Кожна деталь — це розповідь тієї чи іншої композиції. Румбокс — це зменшена копія кімнати певного сюжету чи інтер’єру», — розповідає Юлія Герасименко, майстриня-мініатюристка.
Святвечір, сцени з культових стрічок та оселі замовників пані Юлія відтворює з полімерної глини у вигляді мініатюрних кімнат. Свій творчий шлях жінка розпочала 15 років тому, надихнувшись виробами східних майстрів.
«На той момент в Україні майстрів-мініатюристів саме в такому стилі — не лялькарів і не творців лялькових будиночків — фактично не було. Я позиціоную свої роботи як функціональну мініатюру: це або ключниці, або скрині, нічники», — зазначає Юлія.
З початком великої війни її робота призупинилася.
«Перші два з половиною місяці — це був шок, стрес, депресія, нервовий зрив. Роботи немає, заробітку немає, у чоловіка теж робота зупинилася, як і у багатьох», — згадує жінка.
Майстриня повернулася до справи після того, як побачила світлину кухонної стіни розбомбленої багатоповерхівки в Бородянці, яка стала одним із символів незламності українців.
«Для мене вирішальним фактором було те, що власниця квартири жива», — каже вона.
Таких шафок Юлія вже змайструвала з десяток. Вони поїхали до нових власників, зокрема й за кордон.
«Ми маємо пам’ятати і передавати цю пам’ять нашої трагедії майбутнім поколінням. Маємо доносити про це світу. Одна річ — коли люди бачать це в новинах чи на екрані комп’ютера, і зовсім інша — коли беруть роботу в руки: тоді сприйняття змінюється», — зазначає майстриня.
Створення однієї мініатюри може зайняти від кількох днів до кількох місяців.
«Зараз проєкт ми робимо вже, напевно, місяців девʼять. Спочатку замовниця висловила ідею, ми її пропрацювали, далі — підбір матеріалів і збірка. На жаль, є фактори, які від нас не залежать — зокрема блекаути», — розповідає Юлія.
Попри всі виклики війни, Юлія перетворила хобі на справу життя, яка приносить дохід. Частину заробленого вона спрямовує на допомогу ЗСУ.
Читайте також: У ландшафтного парку «Дніпрові пороги» незаконно вирубали дерева: суд оцінив збитки в 1 млн грн
