«Крик» Мельника: новий театральний сезон у Дніпрі
На його виставах плачуть навіть чоловіки. А після роздають яблука і цукерки. Він грає на саксофоні і не виносить фальші. Народний артист України, засновник і художній керівник театру одного актора «Крик» Михайло Мельник готується до 35 театрального сезону.
Театр, за словами класика, починається з вішалки. А у театрі одного актора «Крик» своя атмосфера.
Михайло Мельник, народний артист України, керівник театру одного актора «Крик»: «Без вішалки обійшлися якось 35 років, тому що я знаю дуже багато театрів, в яких дуже красиві вішалки, і на цьому закінчується театр. Я не хочу, щоб так було».
Нема у фойє і фотографій з вистав чи акторів у гримі. Відвідувачів зустрічають українські пейзажі. Фотографія, шкіряний ремінець із пензлем. Ними творив батько Михайла Мельника, який у Другій світовій втратив руки.
«При цьому він жодної картини не написав про війну. Як він казав, — це піт, бруд, смерть».
За цими дверима «свята святих», пояснює народний артист — зала і сцена театру. На стіні колесо і квіти. А оздоблення зеленого кольору.
Михайло Мельник, народний артист України, керівник театру одного актора «Крик»: «Мені подобається цей колір. Я ж Тілець, а Тілець любить траву».
У куточку праворуч від входу на гостей дивиться сам Михайло Мельник.
Михайло Мельник, народний артист України, керівник театру одного актора «Крик»: «Це не фотографія, це робота художниці. Тут немає оцієї продажної усмішки, для портрету. Тут я. От я такий».
Посадка у залі – амфітеатр. У кріслі дивишся не крізь потилицю сусіда, а видно всю сцену. У театрі одного актора за звук і світло відповідає інша людина.
Михайло Мельник, народний артист України, керівник театру одного актора «Крик»: «Тут сидить моя дружина, стежить за мною. Ну, більше стежить за музикою, і весь настрій музики передає звідси. Тут працює кожен полозочок, вони повинні дихати разом зі мною. Якщо не дихає, то це вже не театр».
До речі, гримом Михайло Мельник майже не користується. Каже, усі емоції і відчуття мають бути справжніми.
Михайло Мельник, народний артист України, керівник театру одного актора «Крик»: «Якщо треба щось таке, я зроблю якусь таку маску, не схожу на всіх інших. Як у «Парфумері», у мене були маски з целофану. Важливі очі, важливий голос, важливий стан людини. У мене є грим, він десь тут у мене лежить. Але бачите, це за рік я стільки вимазав».
Справжня магія – на сцені. І коли глядач рефлексує, глядач не стримує емоцій. Це і є театр «Крик».
Михайло Мельник, народний артист України, керівник театру одного актора «Крик»: «Часто бачу, як чоловіки соромляться заплакати, і як вони пальцями пропускають оці сльози, щоб дружина не дай бог не побачила. Дружина бачить і ще більше плаче».
А після вистави неодмінний ритуал — діалог з глядачами. І гостинці кожному — артист дарує цукерки і яблука.
Михайло Мельник, народний артист України, керівник театру одного актора «Крик»: «Я не можу людей випустити з залу, щоб вони в шоці виходили. Я мушу договорити».
Та не лише словом зачаровує актор. Михайло Мельник грає у виставах на саксофоні. Каже, познайомився із саксофоном у 52. Професіонали відмовляли, як могли. Не відступив!
Михайло Мельник, народний артист України, керівник театру одного актора «Крик»: «У мене вийшла вистава, і вже пробував щось зіграти. І навіть ніхто не вставав і не плювався».
Та навіть відкривши усі залаштунки, «Крик» не зрозуміти. Відчути головне дійство можна лише під час вистави. До речі, деякі твори тут більше не покажуть. І це не просто забаганка, пояснює народний артист.
Михайло Мельник, народний артист України, керівник театру одного актора «Крик»: «Я останній рік показую виставу «Гріх», вона вже… вона мене замучала».
Новий театральний сезон «Крик» почне 16 вересня виставою «Сонце в очах твоїх». За квитками вже полюють.
«А можна купити в онлайні чи тільки треба приходити?» — «Ну, забронювати можна, а купувати треба тут», — «Ой, селфі обов’язково! Я ж ходила по квитки, покажу чоловікові. Квитків не купила, але покажу чоловікові».
Читайте також: Компенсація за кредитами, мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу. Як у Дніпрі міська влада підтримує підприємців