Каховське водосховище: природа зробить те, на що чиновники витрачатимуть кошти
Відновлювати водосховище чи залишити природню територію? Великий Луг – один з найбільш важливих природних і історичних ландшафтів України. Цю ділянку було затоплено у 50-х роках водами Каховського водосховища, попри те, що там зберігалося багато пам’яток Запорозької Січі та була велика кількість рідкісних тварин і рослин. Експерти «Української природоохоронної групи» оприлюднили своє бачення цього питання.
Експерти “Української природоохоронної групи” опублікували дослідження про відновлення Великого Лугу замість Каховського водосховища.
На 70 років Великий Луг був втраченим для природи та науки. Після підриву ГЕС водосховище за кілька тижнів перестало існувати, що поставило Україну на роздоріжжя.
Тепер необхідно прийняти історичне рішення — відновлювати природні екосистеми чи відбудовувати нову ГЕС та знову наповнювати водосховище?
Олексій Василюк, голова громадської організації «Українська природоохоронна група»: «Щойно минула катастрофа, почався період відродження. І природа не буде чекати деокупації, розмінування, пошуку донорів вже зараз. Я думаю, що кожен, хто живе біля водосховища, сам може побачити. А всі хто, такі як я, наприклад, хто живе в інших регіонах України, ми бачимо безліч відео та фотографій, супутникові знімки водосховища. Вже зараз воно зелене не тому, що, наприклад, як раніше, вода цвіла, а тому, що воно заростає лісом».
Фахівці заявляють: було багато побоювань, що територія колишнього водосховища перетвориться на пустелю. Натомість, природа починає сама відновлюватися в тому вигляді, в якому була до будівництва й затоплення водосховища.
Олексій Василюк, голова громадської організації «Українська природоохоронна група»: «Це вже не голе дно, як спочатку, в перші дні, деякі чиновники казали, що водосховище перетворилося на пустелю. В принципі в перші дні воно так і виглядало. Але минуло 3 місяці, і тепер значна частина водосховища — це дуже молодий ліс. Але все ж таки ліс, а не будь-що інше, тому що це територія, яка природним чином заростає мільйонами молодих дерев. І тому у нас є всі підстави стверджувати, що природа тут буде відновлюватись, вона вже це робить».
Тому в майбутньому друге затоплення цієї території буде ще більшим екологічним злочином, стверджує природоохоронець.
Олексій Василюк, голова громадської організації «Українська природоохоронна група»: «Я чув дуже різні аргументи. Звичайно, аргумент енергетиків. Ну, я вважаю, що їм просто прикро, що у них величезний об’єкт був на балансі, а тепер його немає. Це можна зрозуміти, я теж не люблю, коли зламається. У мене зламався комп, наприклад, минулого тижня, звичайно, я хотів, щоб запрацював. І тому я можу зрозуміти таку просту емоцію енергетиків. Але всі знають, що гідроелектростанції, вони приносять дуже малий відсоток електроенергії».
У геотехніків та будівельників протилежна думка стосовно доцільності відбудови ГЕС.
Сергій Ганєєв, завідувач кафедри будівництва, геотехніки та геомеханіки НТУ «Дніпровська політехніка»: «Чому важливо це відновлювати? По-перше, це для нас, для українців, дуже важливо, оскільки це власні овочі, бахчеві культури. По-друге, це є джерелом валютних надходжень, бо ці всі сільськогосподарські продукти, ця продукція, вона може поставлятися на експорт».
Вважають, якщо цього водосховища не буде, то в найближчій перспективі відродити сільськогосподарський бізнес буде майже неможливо.
Сергій Ганєєв, завідувач кафедри будівництва, геотехніки та геомеханіки НТУ «Дніпровська політехніка»: «Це також витрати бюджету. Тому всі додаткові витрати, якщо ми залишаємо ситуацію, як вона є, дорівнюють тим капітальним витратам, які потрібно вкласти для того, щоб відбудувати цю греблю, цей об’єкт. Це не просто дамба, це ще й машинна зала, це ще й генератори».
Екологи ж виступають категорично проти пропозицій енергетиків.
Олексій Василюк, голова громадської організації «Українська природоохоронна група»: «Я думаю, що було би добре, щоб не слухали енергетиків, які просто хочуть повернути свою греблю, а подумали, стільки різних цікавих проєктів можна реалізувати, маючи в своєму розпорядженні таку прекрасну територію, перспективну, в самому центрі країни».
Від сонячних та вітрових станцій до різноманітних проєктів, які можна втілити в життя, якщо не відновлювати водосховище.
«Як мінімум — зв’язати мостами Енергодар, Нікополь. Ці міста перестануть бути депресивними. Це буде раніше, треба було 230 кілометрів об’їжджати навколо. Звичайно, що ніхто не їздив. А так можна буде за п’ять хвилин переїхати по мосту».
Питання про відновлення чи збереження території Каховського водосховища досі актуальне та відкрите.
Читайте також: У міській клінічній лікарні № 4 реконструюють частину головного корпусу
