Геннадій Корбан: «Сподіваюся, у громад залишиться можливість допомагати фронту»
Геннадій Корбан, голова Громадської Ради при міськраді Дніпра
Військовий ПДФО необхідний громадам для «роздрібної допомоги» фронту
— Верховна Рада ухвалила закон про спрямування 100% військового ПДФО до державного бюджету із 1 жовтня. Кошти скерують, як планується, адміністрації Держспецзв’язку на закупівлю спецтехніки та обладнання та Мінстратегпрому на реформування та розвиток оборонно-промислового комплексу. Хто побачить та отримає це обладнання, адже налог має працювати для громад та військових частин? І скажіть, будь ласка, як тепер міста забезпечуватимуть військових?
— Я одразу хочу повернутися до того, що я говорив у попередніх ефірах. Моя думка – особисто я проти вилучення військового ПДФО у громад. Тому що наші військові частини, батальйони, бригади геть-чисто можуть позбутися так званої роздрібної допомоги, яку вони отримують щодня за заявками, з якими вони звертаються до мерії щодня. Це все, починаючи від примітивних речей, від цвяхів, інструментів, запчастин і закінчуючи піском, залізобетонними укриттями, дронами, автомобілями, вантажівками, гумою, комп’ютерами, планшетами, антенами. Я можу перерахувати сотні позицій, з якими наші військові звертаються до мерії.
На жаль, з такими проханнями у них немає можливості звернутися ні до Міноборони, ні до Мінстратегпрому, ні до якогось ще міністерства, бо це і є так звана роздрібна допомога. Те, що потрібно людям щодня.
Учора, справді, Верховна Рада ухвалила таке рішення. Гроші перенаправила у два міністерства — до Мінстратегпрому та Держспецзв’язку. Ми подивимося на результати ефективності такого рішення, безумовно, у майбутньому.
Що я можу сказати зараз? Я знаю, що громади і мер Дніпра, і мери інших великих міст вели консультації з урядом, вели консультації в межах Асоціації міст України, зустрічалися з Мінфіном, зустрічалися з урядом, з прем’єр-міністром, обговорювали ці питання, намагалися показати ефективність цієї допомоги. . І, наскільки я чув, є якісь домовленості, яких досягли мери міст із урядом щодо цього.
Очевидно, ці питання можуть бути вирішені за рахунок якихось субвенцій, які даватиме уряд безпосередньо тим містам, які справді перебувають у прифронтовій зоні і справді надають величезну кількість допомоги військовим підрозділам, батальйонам, бригадам, які перебувають на передовій, на лінії фронту та які звертаються по таку допомогу.
У чому логіка Кабміну, у чому логіка Мінфіну, чому вони наполягали на такому рішенні, наполягають і, як наслідок, ухвалили таке рішення, воно поки що проголосоване в першому читанні, а ще буде друге читання?
Я сподіваюся, що це рішення таки буде не з 1 жовтня, а з 1 січня наступного року, але це покаже життя.
Так ось у чому логіка: логіка полягає в тому, що справді військовий ПДФО у рази зріс у місцевих бюджетах, за рахунок того, що багато військових сконцентровано і сьогодні залучено для захисту нашої країни. І, звісно, відрахування з їхніх зарплат йдуть до місцевих бюджетів. Так, дійсно, ми намагалися ефективно використати ці гроші, зокрема, для допомоги військовим. Сьогодні згідно зі статистикою, яку показала Асоціація міст України, близько 50-60%, а в деяких випадках і 70% цього ПДФО скеровувалося, поверталося військовим у вигляді допомоги, у вигляді субвенцій та у вигляді різноманітних матеріальних цінностей, які вони отримували.
Але логіка Кабміну та міністерства теж є в цьому, тому що вони зазначають, що є ціла низка громад, які, на відміну від Дніпра, абсолютно відмовлялися допомагати військовим, і накопичували ці гроші, тримали на депозитах, використовували їх дуже неефективно і не для оборони країни, так говоритимемо.
І тому вони говорять чітко: у нас немає питань до Дніпра, бо Дніпро справді ефективно допомагає фронту, ефективно допомагає військовим, але у нас є питання до різних інших громад, які, на відміну від Дніпра, абсолютно не роблять цього, і зловживають цим.
Я такі приклади також знаю.
Наприклад, у нас в області є Черкаське, бюджет якого на сьогодні становив 1 мільярд 400 мільйонів гривень за рахунок ПДФО. І замість того, щоб допомагати військовим, голова громади разом із депутатами накопичують ці гроші, тримають їх на депозитах, витрачають незрозуміло куди, і це справді перекіс.
І тут не можна ухвалювати якихось точкових рішень, уряд має ухвалювати уніфіковане рішення для всіх громад та всього місцевого самоврядування.
Тому, звичайно, тут були тяжкі суперечки, тяжкі баталії з урядом та Мінфіном. Я сподіваюся, що найближчим часом Асоціація міст України укладе якийсь меморандум з урядом щодо цього, де будуть гарантовані субвенції від уряду до громад, де будуть залишені на місцях реверсні дотації. Я розумію, людям це важко зрозуміти, що це таке, але не важливо. Де залишать, будемо так говорити, частину коштів у вигляді інших платежів, у вигляді інших податків для того, щоб громади все-таки могли надавати допомогу військовим.
Загалом, звичайно, безумовно, я, як і говорив минулого разу, так і говорю зараз, я вважаю, що це не дуже гарне рішення — забрати гроші у місцевих громад. Так, я розумію, що одні громади допомагають, інші не допомагають, але це вже на совісті тих керівників, які керують цими громадами. На совісті тих жителів, які мешкають у цих громадах, які не можуть змусити своїх керівників допомагати фронту.
Щодо Дніпра — ми це робили, робимо і продовжуватимемо робити, поки на це є кошти.
Тому дивитимемося, яке ж все-таки буде остаточне рішення. Буде проголосовано воно у другому читанні, має бути Меморандум між урядом та місцевим самоврядуванням, і внаслідок усіх цих дій, я сподіваюся, що все-таки у нас залишиться можливість допомагати військовим. Бо якщо не залишиться такої можливості, то військові дуже постраждають, і це, безумовно, знизить обороноздатність країни.
— Давайте уявімо негативний сценарій. Якщо і в другому читанні буде той самий результат, що робитимуть у Дніпрі, як Дніпро виходитиме з подібної ситуації?
— Ще раз хочу сказати, що мер міста щодо цього вів дуже довгі, дуже серйозні, запеклі дискусії з Мінфіном, з урядом. Ми показали обсяг допомоги, який Дніпро надає фронту та безпосередньо частинам, військовим підрозділам. І тому ми очікуємо, що все-таки буде крок назустріч, принаймні Дніпру – я не знаю, як решті громад, але має бути крок назустріч у вигляді субвенцій, щоб ми могли продовжувати надавати допомогу.
Якщо ж вони вилучать усі кошти, безумовно, буде дуже важко, і насамперед це відчують на собі військові підрозділи, які знаходяться на фронті, на передовій. Але ми дивитимемося, як складатиметься бюджет наступного року в Дніпрі, і чи буде якийсь «надлишок», завдяки якому можна буде все одно продовжувати надавати допомогу військовим, військовим підрозділам, протиповітряній обороні, зенітно-ракетним військам тощо, і так далі. Тому я все-таки сподіваюся, що така можливість у нас збережеться.
У керівництві Міноборони потрібні чесні професіонали
— Масові звільнення заступників Міністра оборони України. Чи чекали Ви особисто на «чистку» у військовому міністерстві?
— Я не очікував, що буде таке глобальне чищення, що звільнять усіх заступників міністра оборони, бо, як ми бачили, Міністерство оборони — це таке, знаєте, клоака, де взагалі дуже складно розібратися, хто чим займається і хто за що відповідає. І при цьому всі ці скандали з куртками, з яйцями — це все людей точно не надихало.
Але, з іншого боку, прийшов новий міністр, я так розумію, мабуть він отримав карт-бланш у президента.
— І, мабуть, буде заводити своїх людей, так?
— Він, очевидно, реалізовує цей карт-бланш, тому звільнив усіх заступників, чиї б вони не були, з ким би вони не дружили, до кого б вони не належали. Я вважаю, що це радикальний крок. Тепер важливо, щоб у міністерстві виявилися не просто чесні, порядні люди на посадах заступників, а насамперед професійні люди, які правильно розпорядяться коштами, які їм довіряє держава і які справді зможуть забезпечити нашу армію всім необхідним, і це не призводитиме до таких гучних корупційних та політичних скандалів, які відбувалися останнім часом.
Тож дивимося, спостерігаємо. Тут, як кажуть, життя покаже.
— Формулювання звільнення включає пункт, що ці люди не працюватимуть на посаді. Це означає, що можливі порушення кримінальних проваджень чи ми побачимо чергові призначення послами за кордон? Про що може йтися?
— У цих людей, які працювали заступниками в Міністерстві оборони, є — я не знаю, чи у всіх, чи не у всіх, але у багатьох з них — дуже великі покровителі. Тому думаю, що ми не побачимо найближчим часом якихось посадок та якихось гучних арештів. Я прогнозую, що поки що цього не буде. Тому що зміна міністра оборони відбувалася дуже м’яко, дуже культурно. Президент вийшов і сказав, що треба щось міняти, і тому треба міняти підходи. Він без критики зняв міністра оборони Резнікова, дуже м’яко його зняв, ніби показуючи, що у міністерстві назріла інша ситуація, назріли інші процеси і тому треба змінювати кадрову політику.
Тому поки що ми бачимо, що відбувається м’яка посадка нового міністра. Посадка на злітну смугу, на крісло, так говоритимемо. Ми подивимося, кого він представить як своїх заступників. Тим не менш, я не вірю, що найближчим часом ми побачимо якісь жорсткі посадки тих заступників, які купували куртки по 89 доларів замість 34. Я не думаю, що ми побачимо посадки тих заступників, які витратили на початку війни незрозуміло куди 93 мільярди гривень, і ця передплата не повернулася. Я думаю, що з цим, напевно, будуть розбиратися антикорупційні органи найближчим часом, але це процес, який триватиме, тому на якісь різкі рухи тут я б не очікував. І, власне, навіщо. Кому що дасть ця сатисфакція? Нам треба працювати, нам треба призначити туди порядних людей, професійних людей, які будуть із душею, із серцем, з розумом підходити до своєї роботи та сумлінно, а головне професійно виконувати свої обов’язки.
Щодо посадок, я думаю, після війни буде дуже багато винних не тільки в цьому міністерстві, а й в інших, я Вас запевняю. Тому ми ще будемо свідками різних скандалів, посадок, у яких і так потопає наша країна. З ранку до вечора ми знаходимося в скандалах якихось, посадках, і користі від цього поки ніякої немає. Нам потрібна перемога у війні, а потім уже ми розберемося з усіма посадками та скандалами.
— На Вашу думку, чого і кого потребує Міністерство оборони України? На хвилинку уявімо, що Вам доручили формувати новий склад Міністерства оборони. Кого б Ви обрали, і, головне, хотіли б бачити там?
— Питання звучить провокаційно. По-перше, мене ніхто туди не запрошує.
— Уявімо.
— Але навіть якщо уявити, я не можу вам так одразу назвати прізвища, кого б я взяв туди із собою на роботу. Кого б я взяв на посади заступників. Але це точно були б професійні люди, повірте. Я вмію підбирати людей професійних, які сильні у своїй роботі, своїй професії та виконанні своїх обов’язків. Насамперед це професійний підхід. Жодних особистих симпатій, жодних дружніх стосунків. Тут має значення лише професійний підхід. Тому я думаю, що в нашій 40-, вже, напевно, 30-мільйонній країні знайдеться 5, 6, 10 людей професіоналів, які б змогли впоратися з цією роботою так, щоб не було нарікань.
Я проти «силової» мобілізації, людей треба мотивувати
— Електронні реєстри військовозобов’язаних, автоматичне отримання УБД, погрози ухилянтам і тим, хто незаконно покинув країну. Як на Вашу думку, потрібно організувати процес мобілізації, щоб це був прозорий процес і не було порушень прав громадян?
— Можливо, електронний реєстр — це не так погано, бо це зручно, так говоритимемо. Це зручно. Я можу сказати, що у місті Дніпрі, наприклад, місцева влада запроваджує масу електронних реєстрів, електронних сервісів, і це зручно людям. Щодо загроз та силових методів мобілізації — безумовно, я проти.
— Так, на вулиці хапають за руки та супроводжують.
— Безперечно, я проти. Ну, подумайте самі, який захисник буде з цієї людини, яка не хоче і ухиляється від служби в армії, від захисту Батьківщини. Який із нього буде воїн?
Тому потрібно чітко поділити. Є люди, які вмотивовані. Як це потрібно робити? Насамперед це реклама та пропаганда захисту Батьківщини. Це перший принцип. Подивіться, наприклад, яка пропаганда та реклама захисту Батьківщини у Сполучених Штатах, Ізраїлі. В Ізраїлі дуже престижно служити в армії, там є і дівчата, і чоловіки. Це вважається престижно, і це має масу пільг. Вступ до університетів. По-перше, платять добрі гроші за службу в армії. І багато перспектив відкривається у тих людей, які захищають Батьківщину.
Зрозуміло, що ми перебуваємо у тяжкій війні, і люди гинуть. Тому, мабуть, людям треба запропонувати якісь пакети. Страховку, компенсацію сім’ї у разі загибелі годувальника. Розробити критерії, наприклад, якщо у людини троє дітей і вона точно не може бути на передовій, бо є годувальником. І так далі, і так далі. Низка критеріїв, які має розробити Міністерство оборони для того, щоб упорядкувати питання, пов’язані із призовом, питання, пов’язані з ухиленням від призову. І тоді ми не матимемо такої проблеми.
А ми бачимо, що там скандал у військкоматі, там скандал у ВЛК. Там ще щось. Звичайно, люди все це бачать — вони розуміють, що про них ніхто не подбає. Вони розуміють, що про їхні сім’ї ніхто не подбає. І тому вони так і ставляться.
Тому є люди мотивовані, яким не потрібно пояснювати нічого, вони розуміють, що Батьківщину потрібно захищати, і що якщо вони її не захистять, то прийдуть до їхніх дружин, до їхніх родин, до їхніх дітей додому окупанти, і господарюватимуть і творитимуть злочини, які ми з вами бачили у Бучі та в інших регіонах окупованих. А є люди, які не мотивовані, тож їх треба мотивувати. По-своєму, іншими способами. Знову ж таки, розробити критерії. Не хоче людина, яка ухиляється від служби в армії, — добре, вона може працювати в тилу на армію. Він може рити окопи зрештою, будівельні роботи проводити, і так далі, і так далі.
Тож це серйозні роботи, серйозний підхід, серйозна реформа для системи ТЦК. Безумовно, ми опинилися в тій стадії, коли у нас, з одного боку, війна, а з іншого боку — немає цих критеріїв, немає цих стимулів. Тому все це робиться із коліс. І є перегини на місцях, є у військкоматах, це очевидно. Але, на жаль, ми не маємо багато часу на реформи в цій галузі.
Тому я сподіваюся, що Міністерство оборони — а система ТЦК відноситься не до Генштабу, треба не плутати це, система мобілізації та комплектації відноситься до Міністерства оборони — сподіваюся і розраховуватимемо на те, що новий міністр оборони таки підійде до цього розумно. І будуть справді якісь критерії.
Я Вам скажу дуже простий критерій — наприклад, в Ізраїлі, якщо в сім’ї одна дитина, один син — його ніколи не посилають у гарячу точку, тому що це єдина дитина. Він служить в армії, але не в гарячій точці. Існують різні ситуації. У нас війна, тому в нас є чоловіки, які служать в армії. Тут також мають бути критерії. Якщо у людини, припустімо, троє дітей, — ми розуміємо, що держава в тих умовах, в яких ми опинилися, очевидно, не подбає про її сім’ю — тому тут мають бути якісь страхові пакети, страхові виплати. Потрібно розуміти, що мають бути обмеження. Якщо в людини троє дітей і більше, вона теж, напевно, не може служити на передовій. Окрім як за власним бажанням. Це я говорю просто наприклад, я не говорю, що так треба зробити. Я кажу, що мають бути критерії, ці критерії повинне виробити Міністерство оборони, довести до системи військкоматів, до Центрів комплектації, і відповідно діяти згідно з цими критеріями, і тоді не буде таких жорстких перегинів, про які ми читаємо і бачимо щодня те, що відбувається.
– Отже, роботи багато ще попереду, хоча зроблено чимало. Дякую Вам за розмову та змістовні відповіді. З нами був голова Громадської ради при міській раді Дніпра Геннадій Корбан. Дякую.
Читайте також: На Дніпропетровщині визначили кращу студентську команду з волейболу
