Електронні петиції: народовладдя в дії або імітація?
Чому українцям заважають віддавати свої голоси за петиції? Зібрати 25 тисяч підписів під електронним зверненням про повернення громадянства Геннадію Корбану – не вдається. Петицію блокують, а людям не дають зареєструватися й проголосувати. Інструмент свідомих українців для впровадження демократії нині переповнюють спамом. Чому? Говоримо далі.
П’ята стаття Конституції гарантує, що єдине джерело влади – це народ України. На виконання цього закону 28 серпня 2015 року був виданий указ щодо розгляду електронних петицій. Наступного дня інструмент народовладдя запустили офіційно.
Ігор Мосійчук, журналіст, народний депутат України VIII скликання: «У нас свого часу, що вибори пройшли – народовладдя скінчилось. Да. Тому було запроваджено інститут петицій. Петиція до органів місцевої влади, органів виконавчої влади, законодавчої влади і найвищої президента влади. Коли було введено воєнний стан – інститут петиції став чи не єдиним джерелом волевиявлення людей».
Збір підписів, наприклад, для вирішення долі чиновників, які перейшли межі законів. Це нині єдиний механізм демократії, доступний та особливо необхідний під час воєнного стану.
Громадяни можуть звернутися до президента у разі залучення на підтримку петиції не менш як 25 тисяч підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня її оприлюднення.
Електронна петиція не може містити заклики до:
-повалення конституційного ладу;
-порушення територіальної цілісності України;
-пропаганди війни, насильства та жорстокості;
-посягання на права і свободи людини.
Станіслав Жолудєв, голова правління Комітету виборців України: «У нас один з найбільш демократичних цензів – це 25 000 голосів. Навіть незважаючи на те, що Україна за населенням 40 млн, тобто є однією з найбільших країн Європи. Але в країнах Євросоюзу ця мінімальна планка — вона там може бути 50 тисяч, а в Сполучених Штатах — 100 тисяч».
Наразі державний інститут незалежності та демократії піддається критиці. Українці масово скаржаться на проблеми, з якими стикаються ті, хто бажає підтримати петицію щодо повернення громадянства Геннадію Корбану. Її подав 12 серпня український юрист Андрій Магера. Того ж ранку петицію підписало більш як 9 тисяч людей, а вдень почались перші проблеми.
Ігор Мосійчук, журналіст, народний депутат України VIII скликання: «За три дні набрала, здається, більше половини голосів. Що це? Це значима значить петиція — її підтримують люди. І тут, коли розуміють, що президент буде виглядити ніяково, вони беруть і реєструють — ті хто штовхають президента на цей крок незаконний з позбавлення громадянства — вони беруть та ініціюють ще 5-7 петицій, скільки там, я їх навіть не рахував».
Петицій щодо підтримки Геннадія Корбана і повернення йому громадянства важко порахувати. Навіщо стільки? Банальна спроба заплутати, незважаючи на яку за 10 днів майже 18 тисячам українців вдалося стати підписантами.
Ігор Мосійчук, журналіст, народний депутат України VIII скликання: «Я б порадив громадянам перш за все брати за зябри своїх народних депутатів, приводити їх до тями. Пояснювати їм, що вони не працюють там двірниками чи грузчиками в Офісі Президента. Що вони є законотворцями, щоб вони якраз забезпечили діяльність цієї інституції».
Інститут петиції – це голос та воля кожного українця. І його нелегко буде заглушити. Збір підписів щодо повернення громадянства триває, незважаючи на спроби завадити українцям. Оригінальна петиція виглядає так, збір підписів триває.
