«Дуже хочу, щоб люди знали про мужнього воїна, який поклав своє життя за Україну», — дружина загиблого захисника Дмитра Дрожака про встановлення меморіальної дошки

Добрий, сміливий та завжди всім допомагав. Таким рідні та друзі запам’ятали захисника України Дмитра Дрожака. У дніпровській гімназії № 25 полеглому випускнику відкрили меморіальну дошку. Тут Дмитро Дрожак навчався 9 років, потім вступив до Вищого професійного училища № 17 на спеціальність «Зварювальник». Працював на приватному підприємстві, де збирав сендвіч-панелі. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Дмитро не зміг сидіти на місці.

«Дмитро був справжнім патріотом. Дуже хотів піти воювати, але мав серйозні проблеми зі здоров’ям. Йому двічі відмовляли у призові, але він не здавався. Все це робив тишком, не хотів, щоб сім’я знала. Про те, що добився призову, він нам розповів ввечері 7 листопада 2022 року. Сказав, що 8 числа вже йде на війну. Він дуже цьому радів, а я підтримувала його, адже він доросла людина і знав чого хоче. Казав, що відчуває, що це його і він повинен стати на захист країни. Дмитро не мав військового досвіду, тому спочатку пройшов навчання та курси медичної підготовки. А потім обрав спеціалізацію пілота-розвідника безпілотних літальних апаратів. Він був кіберспортсменом і завдяки отриманим під час гри навичкам став одним з найкращих пілотів», — говорить дружина полеглого захисника Наталія Дрожак.

Упродовж майже півтора року Дмитро виконував бойові завдання на Донецькому напрямку, в районі Серебрянського лісу, який він разом з побратимами називав Лісом Чудес. 10 квітня 2024 року Дмитро Дрожак загинув внаслідок артилерійського обстрілу.

«8 квітня мені стало дуже погано, навіть швидку на роботу довелося викликати. Я постійно дзвонила Дімі. У нього тоді було десь до 100 пропущених викликів. Ввечері ми все ж зідзвонилися. Він сказав, що в нього все добре, але не може розмовляти. Загинув він 10 квітня, за місяць до свого 36-річчя. Дуже хочу, щоб люди знали про мужнього воїна, який поклав своє життя за Україну. Усі люди повинні знати, що ціна за нашу свободу та незалежність дуже велика – це життя наших рідних, військових. І ми маємо пам’ятати їх, хоч вони цього і не просять», — додає Наталія Дрожак.

Посмертно Дмитро Дрожак нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

«Завдання Дніпровської міської влади та всієї територіальної громади — зберегти пам’ять про героїв України, хлопців та дівчат, які загинули в боротьбі з цією рашистською чумою. Ці меморіальні таблички, які встановлюються на школах, це і данина пам’яті нашим героям, і спосіб виховати молоде покоління українців у дусі патріотизму і вдячності за цей подвиг. І важливим є те, що на всіх подібних заходах я жодного разу не чув від рідних заклику капітуляції і заклику до миру на умовах путіна. Можна з впевненістю сказати, що попри тяжкість втрат, смерті та біль, українці досі налаштовані на боротьбу та перемогу», — зазначив заступник міського голови Андрій Денисенко.