Другу добу медики Дніпра рятують постраждалих від ракетного удару по Підгородному

Другу добу медики Дніпра невпинно рятують постраждалих від ракетного удару по Підгородному. Ворожий «Іскандер» поцілив поруч з двома будинками 3 червня. Внаслідок обстрілу загинула дитина, поранення дістали 22 людини. 17 постраждалих доправили до однієї з лікарень Дніпра. П’ятеро з них – діти. Пацієнтам надають невідкладну допомогу та роблять все, аби врятувати життя людей. 

Шестирічний Давид на лікарняному ліжку згадує обставини удару російської ракети. Ввечері, в момент влучання 3 червня, малий перебував вдома разом з батьками.

Давид Спицький, поранений: «Вдруг все стало сірим. Я нічого не бачив. Мама питала: «Де Давид?» Потом ми вийшли з квартири босоніж. Пригнули через бордюр, адже були розвалені сходи. Вийшли на вулицю».

Поранена мати із закривавленим хлопцем на руках спіймала «попутку» на трасі.

Анжела Спицька, поранена: «Дядько зупинився. Я попросила допомоги. Сказала, що нам потрібна швидка терміново, що прилетіла ракета. Дитина мала дірку в крові у вушка. Дуже багато крові».

Російськи терористи поранили і батька Давида. Лікарі наразі боряться за око чоловіка.

Анжела Спицька, поранена: «Зробили одну операцію, за тиждень робитимуть повторну операцію. У нього повністю все тіло порізане. Око начебто вціліло, але бачитиме чи ні – невідомо».

Двоє поранених дітей досі лишаються в реанімації. Усі перенесли складні операції. Діти отримали черепно-мозкові травми та ураження м’яких тканин тіла.

Сергій, лікар: «Поки що вони повністю стабільні. Виведені зі стану шоку, який був на час надходження. І найближчим часом ми їх теж переведемо в хірургічне відділення, де вони надалі отримуватимуть лікування. На сьогоднішній день повністю стабільний стан, загрози для життя немає».

Олексій, директор медзакладу: «Діти не матимуть жодних інвалідізацій. Зроблено все можливе для дітей. І я сподіваюся на повне одужання. Випишуться з нашої лікарні після проходження реабілітаційної допомоги, після стабілізації стану».

Анжела Спицька каже, рідне помешкання знищене вщент. На щастя, її родина дивом врятувалась. Єдине бажання жінки, аби війна залишила українську землю.

Анжела Спицька, поранена: «Просто жити, щоб це все закінчилось і все. Більше нічого не хочу. Загинула дворічна дитина. Ми часто гуляли на майданчику, я знаю її маму, я знаю цю дівчинку».

Давид Спицький, поранений: «Скільки наших дітей вбиватимуть – я не знаю. Але ми переможемо».

В Дніпропетровській обласній військовій адміністрації обіцяють допомогти постраждалим.

Читайте також: Цьогоріч на Дніпропетровщині створили 3 дитячі будинки сімейного типу та 5 прийомних родин