Дніпро продовжує приймати вимушених переселенців
Дніпро та область продовжують приймати вимушених переселенців. Тільки за офіційними даними, в регіоні їх проживає вже понад 300 тисяч. Обласний центр, який з перших днів війни став транзитним та гуманітарним хабом, прийняв близько 127 тисяч людей. Один з центрів для переселенців працює у Дніпрі за підтримки благодійного фонду Геннадія Гуфмана, волонтерів та небайдужих дніпрян.
Спочатку потік вимушених переселенців був у західному напрямку. Переважно люди були розгублені, налякані, не знали куди їхати і що на них чекає на новому місці. Тепер є й ті, хто повертається, поки що не додому через постійні обстріли, але ближче до своїх домівок. Родина Стіхарних з Вугледару — саме з таких. Володимир та Ірина виховують двох дітей — десятирічну Владу та п’ятирічного Кирила.
Ірина Стіхарна, переселенка з Вугледару: «Дівчинка мала йти до школи, але вчителька надіслала повідомлення, що навчання не буде, почалася війна. Для мене це було важко, а дитині це дуже тяжко було пояснити. Діти розплакались. Я відразу приготувала документи, одежу. Через короткий час прилетів снаряд. Діти дуже злякалися, почали кричати, плакати».
З Вугледару виїжджали під обстрілами. Володимир спочатку вивіз родину до своїх рідних в село Причистівка, там був його важкохворий батько. Потім Ірина з дітьми поїхала до своїх батьків, які мешкали у Павлівці. Обстріли майже не припинялись.
Володимир Стіхарний, переселенець з Вугледару: “Більше 12 діб доводилося і в підвалі жити, були обстріли, прильоти… Потім, коли обстріли стали дуже сильними, ми змушені були виїхати в Західну Україну. Нас там добре прийняли, але хочется бути поближче до дому. Приїхали в Дніпро”.
У Дніпрі родина знайшла прихисток у пункті тимчасового перебування для вимушених переселенців, який від березня працює на базі Центру соціальної відповідальності. Тут для людей обладнана кухня, душові та спільні місця – є усе необхідне.
Ірина Стіхарна, переселенка з Вугледару: «У Дніпрі ми набагато краще почуваємося, діти спокійні. Дякуємо центру допомоги Геннадія Гуфмана».
Яна — одна з волонтерок, яка допомагає в пункті з перших днів війни. Вона забезпечує побут переселенців — роздає та збирає постільну білизну, прибирає, за необхідності навіть допомагає порадою.
Яна Некрасова, волонтерка Центру соціальної відповідальності: “Це місце було створено за підтримки благодійного фонду Геннадія Гуфмана для того, щоб ті, хто тікають від війни — переселенці, біженці — мали змогу тут відпочити, набратися сил та вирішити, що їм роботи далі. Вони можуть поїхати далі, можуть залишитися у місті Дніпро на більш тривалий термін. За час роботи цього місця ми прийняли близько трьох тисяч людей”.
Наразі родина Стіхарних шукає житло у Дніпрі на тривалий термін. Володимир у мирному житті працював на СТО, тож має навички з ремонту вантажної, військової техніки. Він хоче і надалі працювати, щоб допомагати армії.
