Дніпрянин об’їздив майже 50 сіл на велосипеді, подолавши близько 25 тисяч кілометрів
Після роботи дніпрянин Ілля Лебідь сідає на велосипед і вирушає у подорожі, які давно вийшли за межі міста. Він досліджує села, прокладає нові маршрути й фактично «збирає» мапу рідного краю, відкриваючи населені пункти, які зазвичай залишаються поза увагою туристів.
У повсякденному житті Ілля — інженер-проєктувальник, а у вільний час — велосипедист-дослідник. Таке захоплення з’явилося у нього несподівано, але з часом переросло у справжню пристрасть.
«Мене друг запросив на великий велопохід уздовж узбережжя Азовського моря. Ми тоді за 5 днів проїхали з Генічеська до Бердянська. Було дуже цікаво, і я зрозумів, що це те, чим можна захоплюватись. Я також заново відкрив для себе Азовське узбережжя, бо раніше для мене це були переповнені пляжі, креветки, туристичні місця. А коли проїхався вздовж диких узбереж, побачив скільки там птахів і яке це красиве море», — розповідає Ілля Лебідь.
Повертаючись додому з велопоходу у 2020 році, чоловік уже планував маршрути наступної подорожі.
«Спершу планував Румунію, але через ковід це стало неможливо. Потім — Австрію, але завадили спочатку карантин, а потім повномасштабне вторгнення. І тоді мені залишилось подорожувати Україною», — каже велосипедист.
Тоді Ілля почав із рідного Дніпра — його вулиць, знайомих краєвидів та околиць. Кожна поїздка перетворювалась для нього на маленьке відкриття.
«Мабуть, за 2–3 роки я об’їхав усе, що зміг знайти цікавого. Можливо, є ще місця, про які я не знаю. Але все, що мені порадили друзі і що я знайшов на карті, я вже обʼїздив. Таких локацій я назбирав десь 10–15 по місту. Я їх поступово чергую, приїжджаю. Коли не відвідуєш їх певний час, наприклад місяць, вони все одно залишаються красивими й цікавими, їх приємно відкривати знову», — розповідає він.
З часом, дослідивши значну частину міста, велосипедист вирішив рухатися далі за його межі.
«У якийсь момент я зрозумів, що для того, щоб і далі бачити щось нове, варто “колекціонувати” села. Тобто об’їжджати їх одне за одним. Кожне найближче село, де я ще не був, я відразу обирав для поїздки. Так і сформувалося це захоплення», — пояснює Ілля.
Одна з улюблених локацій Іллі поблизу Дніпра — селище Солоне.
«В якийсь із днів я вирішив заїхати подивитися садибу родини Берманів, про неї дізнався у соціальних мережах. У них був цегляний завод, вони були меценатами, навіть допомагали будувати православний храм у селищі», — розповідає велосипедист.
До кожної мандрівки чоловік ретельно готується: вивчає історію населених пунктів і планує маршрут.
«Спочатку я креслю коло на карті від точки, де планую виїжджати — це може бути квартира чи дача. Дивлюсь із радіусом до останнього села, де був. Потім обираю найближче село, в якому ще не бував. Далі вивчаю інформацію у Вікіпедії, на картах. І, звісно, дуже допомагає сайт “Шукач”, бо там багато даних про ці села», — каже він.
За два роки велосипедист здійснив щонайменше пів сотні поїздок, і кожна з них — це своєрідна “колекція” нових місць.
«Я обовʼязково заїжджаю в місця, де потенційно може бути красиво. Якщо є якась памʼятка — старий будинок чи церква — також відвідую. Якщо нічого цікавого не знаходжу, то доїжджаю до центру села, де є пошта, магазин або школа, п’ю чай і їду назад додому», — додає Ілля.
Згадки про кожну таку місцину він залишає не лише в своїх спогадах, а й ділиться відео в соцмережах.
«Люди переважно захоплюються, їм теж цікаве таке хобі. Деякі пишуть, що я реалізую їхню мрію, бо це цікаво і дозволяє краще пізнати місцевість, розуміти, чим живе регіон. Також багато людей доповнюють мої дописи — розповідають про сусідні місця або діляться цікавою інформацією», — каже він.
У планах Іллі — об’їхати всю Україну та на власні очі побачити красу кожного її мальовничого куточка.
Читайте також: У Дніпрі відкрили меморіальну дошку загиблому захиснику Павлу Пархоменку
