Чи варто відбудовувати Каховську ГЕС та водосховище: думки експертів
Після підриву окупантами Каховської ГЕС постало питання: чи слід відбудовувати знищене Каховське водосховище? Хоча політики вже прорахували терміни і вартість відновлення «штучного моря», екологи застерігають, що це завдасть значної шкоди довкіллю. Чому так різняться погляди та які наслідки може потягнути відбудова?
Після терористичного акту росіян на Каховській ГЕС завершилася більш ніж 70-річна історія водосховища. Історія, в якій для одних водойма — чудо інженерії, для інших — вбивство пам’ятки культури та довкілля.
Вадим Прокопов, історик: «Каховська ГЕС побудована ще в 1950 роках, і це було таке гідротехнічне, грандіозна споруда, яка до цього затопила величезний масив територій, які вважалися історичними і згадувалися насправді в джерелах історичних, письмових, коли наша територія вперше була описана ще за часів Геродота».
ГЕС, яка стимулювала розвиток промисловості і фермерства на півдні Україні, водночас завдала шкоди навколишньому середовищу.
За час будівництва водосховище площею близько двох тисяч квадратних кілометрів затопило три десятки прибережних сіл та заповідну територію, відому як Великий луг. Майже вся екосистема регіону, а також артефакти козацької доби, були поховані під товщею води в середині ХХ сторіччя.
Вадим Прокопов, історик: «На жаль, Великий луг, ось ця унікальна екосистема, яка там — насправді Великий луг розділявся на кілька частин — вона втрачена тому, що це Каховське водосховище, скільки воно вже — 70 років. І коли його тільки затопили, навіть сам Олесь Гончар, відомий письменник, він там у творах згадує, що коли пілоти пролітали над цим водосховищем, вони не могли там летіти, закривали ніс, тому що така велика кількість рослинності залишилася під водою».
Проти будівництва Каховської ГЕС виступило чимало людей. Насамперед — екологи. Нині ж ідентична ситуація. Багато хто задається питанням: що робити з водосховищем далі?
Олексій Міхєєв, доктор біологічних наук: «Однозначної відповіді не може бути, хоча би зараз. В цей час, коли ще процес той, що почався після 6 червня, він ще продовжується. Ситуація поки далека від стабільності — і вода йде, і затоплені населені пункти, і природні території затоплені. Тобто зараз якось однозначно сказати, що ось ми повинні відбудувати чи не повинні відбудувати — це, звичайно, буде питання часу».
Станом на 22 червня лишаються затопленими два десятки населених пунктів. На правому березі Дніпра — 214 будинків.
Екологи кажуть: після осушення Каховського моря слід сконцентруватися на нейтралізації негативних наслідків.
Олексій Міхєєв, доктор біологічних наук: «Там були степи, плавневі ділянки — це були особливі типи ґрунтів, а ґрунт — це один з важливіших компонентів будь-якої екосистеми. Ці ґрунти, замість лісових, степових, вони 70 років знаходилися на дні Каховського моря. Тобто ці ґрунти значною мірою перетворені. Чи будуть зростати там рослинні угрупування, які були? Чи це питання, яке ще слід вирішувати».
Наразі ще триває оцінка завданої шкоди. Можливо, після цього питання відбудови греблі або ж збереження Великого лугу стане більш доречним.
Олексій Міхєєв, доктор біологічних наук: «Коли буде певна ясність, можна буде вже науково обґрунтовано вирішувати це комплексне питання. Це дуже складне питання. Воно таким і залишиться. А чи будемо ми повертати формат Каховського водосховища, який був? Звичайно, що тут є аспекти за це зрошення південних регіонів — це електроенергія, це забезпечення промисловості і всі ці аспекти, задля яких водосховище й забудовувалося».
Захисники довкілля закликають стежити за наслідками затоплення, яке історично повторюється. А ще звертають увагу на чинне законодавство, в якому норми прописані з акцентом на збереженні навколишнього середовища.
Іван Бондар, начальник відділу екологічної безпеки Департаменту екологічної політики ДМР: «Якщо взяти з точки зору закону, то основними принципами охорони навколишнього природнього середовища є вимоги екологічної безпеки при здійснені господарської та будь-якої діяльності. І тому ми повинні керуватися цими принципами. Тобто пріоритет має віддаватися охороні навколишнього природнього середовища».
Екологи кажуть, відбудувати Каховську ГЕС — питання перше, друге — як відновити землі, які затопило.
Іван Бондар, начальник відділу екологічної безпеки Департаменту екологічної політики ДМР: «Моя особиста думка: я схиляюсь до того, що потрібно відновлювати ці затоплені землі і не потрібно будувати знову дамбу, відновлювати, відбудовувати ГЕС. Тому що, як показує світова практика, що багато цивілізованих держав уже відмовляються від цих великих дамб на річках».
Фахівці розповідають, від 24 лютого ГЕС та ЗАЕС не виробляли достатньо енергії, що вплинуло на енергосистему.
Іван Бондар, начальник відділу екологічної безпеки Департаменту екологічної політики ДМР: «Якщо вирішувати якісь альтернативні підходи до вирішення таких проблем, як зрошення сільськогосподарських угідь, адже вся Херсонщина була під зрошуванням на сільськогосподарських землях, а також інші питання, то можна і не відбудовувати».
Протилежна думка і геотехніків, і фахівців будівельної сфери.
Сергій Ганеєв, завідувач кафедри будівництва, геотехніки та геомеханіки НТУ «Дніпровська політехніка»: «Об’єкт, який виробляє електроенергію. Багато населення, багато промислових об’єктів, багато агротехнічних об’єктів були споживачами цієї електроенергії. Зараз цього немає. І постає проблема, як їх забезпечувати енергією зараз, якщо немає цього об’єкту. По-друге, — це агротехнічні технології».
Фахівці кажуть: все, що зростало на Херсонщині і півдні — жило завдяки зрошуванню. Якщо цього водосховища не буде, то в найближчій перспективі відродити сільськогосподарський бізнес буде майже неможливо.
Сергій Ганеєв, завідувач кафедри будівництва, геотехніки та геомеханіки НТУ «Дніпровська політехніка»: «Чому важливо це відновлювати? По-перше: для нас, для українців, це дуже важливо, оскільки це власні овочі, бахчеві культури. По-друге: це є джерелом валютних надходжень, бо ці всі сільськогосподарські продукти, ця продукція, вона може поставлятися на експорт».
Теракт росіян спричинив низку проблем, які тільки починаються. Їх масштаби складаються з багатьох чинників. Це відновлення постраждалих регіонів, забезпечення водою, переселення людей, ліквідація наслідків лиха.
Сергій Ганеєв, завідувач кафедри будівництва, геотехніки та геомеханіки НТУ «Дніпровська політехніка»: «Це також витрати бюджету. Тому це питання таке, що всі додаткові витрати десь рівні тим капітальним витратам, які потрібно вкласти для того, щоб відбудувати цю греблю, взагалі цей об’єкт. Це не просто гребля, це ще й машинний зал, це ще й генератори».
В уряді налаштовані відбудовувати станцію. Фахівці Укренерго вже готують перші проєктні рішення.
За попередніми оцінками, на побудову нової ГЕС знадобиться п’ять років роботи в щоденному і цілодобовому режимі. А вартість проєкту — приблизно один мільярд доларів.
Читайте також: Цьогоріч через ЦНАПи області понад 18 тисяч людей отримали статус переселенця
