Частині бранців “Азовсталі” вдалося дістатися Запоріжжя
Після довгої операції за співпраці Міжнародного Червоного Хреста та ООН, вдалося евакуювати людей з Маріуполя. Вони прибули до Запоріжжя, у тому числі ті, хто ховався у підвалах оточеного російськими військами заводу «Азовсталь». Людей зустрічали медичні працівники та психологи. Після відпочинку вони зможуть поїхати в безпечні міста.
На цю мить, без перебільшення, три дні чекав увесь світ. До Запоріжжя прибули автобуси з евакуйованими з Маріуполя. Серед них і ті, хто ховався у підвалах оточеного російськими військами заводу “Азовсталь”. Емоційний стан цих людей залишається вкрай важким.
Тетяна, евакуйована з Маріуполя: “Были моменты нервных срывов. Мысли эти в голове и до сих пор есть – что делать, куда идти дальше. У нас девочка одна сказала: жизнь начать с чистого листа. А я не хочу, у меня предыдущие листы были такими чистыми и светлыми. Я хочу вернуться на свои страницы. Но я понимаю, что это уже нереально. Я теперь вынуждена открыть новую книгу своей семье и писать новые страницы своей жизни”.
Ті, кому вдалося вибратися з того пекла, яке влаштували путінські війська, з жахом згадують своє життя в облозі. Катерина, ледь стримуючи сльози, розповідає про два місяці життя на підприємстві.
Катерина, евакуйована з Маріуполя: “Жили мы в ужасных условиях, два месяца под бомбежками постоянными. Мы не могли выйти ни на улицу, никуда. Сюда мы добирались почти три дня. Нас возили кругами, мариновали, постоянно проверяли документы, раздевали, смотрели полностью все наши вещи, записывали все наши данные, проверяли телефоны, в ужасных условиях держали, постоянно запугивали”.
Віцепрем’єр-міністерка Ірина Верещук каже, евакуйовані в важкому психологічному стані, їм довелося пережити фільтраційні табори та залякування з боку рф.
Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України: “Зараз росія на тимчасово окупованих територіях, наприклад в Безіменному, створила саме такий фільтраційний табір, де фактично як нацисти поводить себе по відношенню до цивільного населення”.
Операція з евакуації стала можливою завдяки українській владі та участі ООН і Червоного Хреста. Жінок, чоловіків, дітей та літніх людей вдалося вивести з “Азовсталі”. Але, за даними ООН, із заводу евакуйовані ще не всі мирні жителі, які перебували там. А сам процес евакуації був непростим.
Себастіан Родс Стампа, начальник відділу реагування Управління координації гуманітарних питань ООН: “Наша задача была эвакуировать людей безопасно! На нас была гарантия безопасности. Мы должны были убедиться, что люди в безопасности, что мы в безопасности и что никто не пострадает! Мы продумали план до деталей, но на протяжении всего маршрута детали постоянно менялись . Некоторые участки маршрута атаковались, и нам нужно было реагировать и менять маршруты. Что мы сделали, в результате – успешная эвакуация”.
Ще багато цивільних людей лишилося і у самому Маріуполі. Україна, спільно з міжнародними організаціями, намагаються і далі чинити опір окупантам, аби безпечно вивезти людей.
