Слухачі Університету третього віку допомагають фронту. Нашим захисникам зібрали чималий пакунок. Там теплі речі, білизна та смаколики. Усе це вже сьогодні буде відправлено українським воїнам.
У волонтерському центрі кипить робота. Слухачі Університету третього віку збирають речі для фронту.
Лідія Бабіч, слухачка Університету третього віку: “Ми, об’єднавшись нашою командою, почали співпрацювати з хлопцями, які захищають рубежі наші. І все те, що ми могли і вміли до цього часу – і наші консерви, які ми з дому приносили, і постіль сюди несли”.
Жінки пошили подушки, спідню білизну та нав’язали шкарпеток. Переймаються, аби наші вояки мали найнеобхідніше.
Валентина Плаван, слухачка Університету третього віку: “Я підключила всю сім’ю – і чоловіка, і дочку, і онука. Я пошила уже 200 трусів, 100 пар рукавиць, 25 штук подушочок. Як не важко, але потрібно триматись і думать тільки про хороше, світле, із надією на перемогу”.
Окрім одягу, жінки приносять консервацію, готують солдатам смаколики. 88-річна Ніна Іванівна – дитина війни. Пережила Другу світову. Пригадує, як тоді, у воєнні роки, в’язала солдатам шкарпетки. І нині, додає, взялася робити це знову.
Ніна Рульова, слухачка Університету третього віку: “Как только началась война, мы стали вязать носки. Отдала сюда 7 отрезов на трусы, пятнадцать килограммов сахара я сюда отдала, немножко сухарей. В общем, я стараюсь помочь и воинам, и переселенцам”.
Уже сьогодні волонтерські пакунки поїдуть на фронт.
Олег Черненко, козак «Ворон», заступник командира взводу добровольчого формування: “Ми спілкуємось з багатьма волонтерами, і те, що нашому підрозділу не треба, ми відправляємо на фронт через інших волонтерів”.
Військові розподіляють допомогу за потребою. І запевняють, солдати отримають те, чого їм найбільше бракує.
