15 днів в оточенні ворога. Історія військового, який проходить лікування у реабілітаційному центрі Дніпра
Сергію — 40 років. До війни працював кухарем у ресторанах і в Україні, і за кордоном. Готував найрізноманітніші страви — від простої картоплі до жаб’ячих лапок. У вільний час захоплювався риболовлею. З початком повномасштабного вторгнення рф пішов добровольцем захищати рідну землю. Спочатку служив на Харківському напрямку, потім — на Сумському, Донецькому.
За роки служби отримав кілька контузій і баротравм. До лікарів не звертався, продовжував виконувати бойові завдання. Перше серйозне поранення отримав у червні 2024 року на Донецькому напрямку. Під час мінометного обстрілу вибухова хвиля скинула його з БМП. Разом із бронежилетом, рюкзаком і боєкомплектом він невдало приземлився. Його підрозділ опинився в оточенні на 15 днів. Потім ще 3 доби йшов до своїх позицій. До шпиталю Сергій потрапив лише через 23 дні.
«Повна амуніція — це приблизно пів сотні кілограмів. Приземлився невдало, вдарився тазом і спиною. Але тоді адреналін, болю майже не відчуваєш. Потім почалося. Уже ноги не відчував, спини теж. Ми сиділи в кільці, дехто поранений, дехто без медикаментів. Таблетки, уколи, хто що мав — тим і рятувались», — згадує Сергій.
Військових змогли евакуювати лише під артилерійським прикриттям. Сергія доправили до шпиталю, оглянули, зробили уколи — і відправили назад у підрозділ. Лише згодом він потрапив до лікарні, де нарешті встановили діагноз.
«Спочатку лікували спину — поперек. А потім сказали, що потрібна операція на кульшовому суглобі. Зараз у реабілітаційному центрі Дніпра набираюся сил, треную ходу. Займаюсь щоденно. Вправи даються по-різному — одні легко, інші важко. Але поруч завжди фізична терапевтка Олександра, яка контролює процес, підтримує. Дякую їй за це. Вона знає свою роботу. Може сказати: «Давай швидше» або «Давай потягнись». А може просто — «Я знаю, ти можеш». Це додає сил», — каже військовий.
Фізична терапевтка Олександра розповіла, що Сергій займається у відділенні вже близько півтора тижня. Його основна проблема — біль у попереку та травмований кульшовий суглоб.
«Під час первинного обстеження біль у спокої оцінювався у шість балів із десяти. Це досить сильний біль. Сергій отримує медикаментозне лікування — знеболювальні та протизапальні препарати. Ми працюємо дуже обережно, без сильного навантаження, адже у нього зараз фаза загострення. Головне завдання — розробити амплітуду рухів, навчити тіло правильно реагувати на фізичне навантаження, покращити ходу. Працюємо над розтяжками, легкими кардіонавантаженнями — наприклад, ходою або велосипедом. Це допомагає активізувати м’язи, але не перевантажувати травмовані ділянки», — пояснює терапевтка.
За словами Олександри, відновлення після таких травм — процес довгий і індивідуальний.
«Щоб побачити стабільний прогрес, потрібно хоча б місяць-два регулярної роботи. Але це залежить від конкретної людини. У Сергія ще є артроз другого ступеня у кульшовому суглобі, тому процес потребує особливої уваги. Поки що рано говорити про результати — ми лише на етапі адаптації до навантажень», — зазначила вона.
У Дніпрі в реабілітаційному центрі з кожним пацієнтом працює мультидисциплінарна команда: лікарі фізичної реабілітації, фізичні терапевти, ерготерапевти, логопеди й психологи. Для кожного пацієнта розробляють індивідуальну програму лікування з урахуванням його особливостей.
Історія військового, який проходить лікування у реабілітаційному центрі Дніпра — 13.11.2025
Історія військового, який проходить лікування у реабілітаційному центрі Дніпра — 13.11.2025
Історія військового, який проходить лікування у реабілітаційному центрі Дніпра — 13.11.2025
Історія військового, який проходить лікування у реабілітаційному центрі Дніпра — 13.11.2025
