Людський фактор чи недбалість водіїв маршруток. Як людині з інвалідністю сісти в автобус у час пік.
На Слобожанському проспекті о 17 годині вечора важко сісти у маршртуку. Вони всі забиті, бо час пік. А от людям з інвалідністю потрапити до салону ще важче, і навіть коли це вдається, пасажири місцем не завжди діляться.
«Їхала сьогодні в годину пік і зрозуміла що не все так то і здорово», – написала на своїй сторінці в соцмережі дніпрянка Альона Осадча. Вона – інвалід першої групи. Пересувається виключно на візку і тільки в супроводі. Розповідає, в той день їздила до міста у справах. Ввечері дістатися додому було важко, був час пік.
«Щоб нам заїхати, треба було, щоб півавтобуса вийшло, але ніхто звісно цього не зробив. Я попросила звільнити місця, але всі зробили вигляд, що мене не почули. Довелося встати взагалі біля дверей. А там дуже незручно», – розповідає Альона.
Разом з Альоною журналісти вирішили сісти в автобус та перевірити: як поведуть себе пасажири під прицілом камери. Перший автобус №38 принципово не зупинився, хоча побачив дівчину та її маму. Другий загальмував лише за зупинкою громадського транспорту, але відчинив двері. Салон був забитий.
Пасажири все ж звільняють спеціально пристосоване місце.
«Трішки незручно, встали не впритул до сидіння. Виходить, так я людям заважаю, але я вдячна, що хоч так», – каже мама Альони Ольга в автобусі.
Наступного дня поїхали до керівників маршруту. Журналістам показують, які є місця в автобусі для людей з інвалідністю, та що повинні робити водії.
Два місця призначені для людини з інвалідністю, а місця для сидіння зроблені для супроводжуючої людини.
Директор компанії перевізника запевняє – вони зі свого боку максимально намагаються допомагати людям з обмеженими можливостями. І на їх практиці це перший випадок.
«Я хочу звернутися до наших пасажирів. Прошу, будьте більш толерантними, бо людина з інвалідністю потребує більше уваги. Якщо бачите, що є така ситуація, поступіться місцем», – попросив у містян директор «Дніпробасу», який обслуговое маршрут №38.