Сказав «Дякую» і помер на моїх руках

«Ми сиділи біля входу в підвал і чекали, поки повернеться евак.Він лежав у мене на колінах і дуже важко дихав. Попросив полити йому легені водою, бо сильно пекло. Я змочив йому губи водою, міцно тримаючи його.

Він підвів на мене очі, уважно подивився, ніби заглянув у душу, прошепотів: «Дякую» — і помер у мене на руках. Я ніколи не зможу забути його очі й цей тихий шепіт», — Блондин, ТВО командира взводу батальйону підтримки «Інферно» 5 ОШБр.