Твій Вечір | 22.06.22
Наступ ЗСУ на Херсонщину: коли Херсон знову стане українським? “Бавовна” над рф. Про події в Україні говорили у програмі «Твій вечір» на каналі ДніпроTV.
У ніч проти 22 червня російські окупанти обстріляли Криворізький район Дніпропетровської області з артилерії, а саме — Апостолівську та Зеленодольську громади. Про це повідомив голова обласної військової адміністрації Валентин Резніченко. За попередньою інформацією, люди не постраждали. У селі Велика Костромка є руйнування та було відсутнє світло. В інших районах області було спокійно. (01:10–01:26)
206 воєнних злочинів вчинив ворог у Дніпропетровській області. Найбільше постраждали Синельниківський та Криворізький райони. Саме стільки кримінальних справ відкрито через ці злочини. Про це теж повідомив Валентин Резніченко.
Понад 90 населених пунктів регіону мають руйнування. Найбільше постраждали Синельниківський та Криворізький райони. Під ударами будинки, школи, дитячі садки, лікарні, промислові підприємства. Ворожі атаки забрали життя 21 людини. Слідство по кожному злочину триває. Кримінальні справи передадуть до міжнародних судів. (01:26–02:05)
21 червня Генеральний Штаб ЗСУ станом на 18:00 повідомив, що ворог зайняв населені пункти Підлісне та Мирна Долина і закріплюється на зайнятих рубежах. російські війська наближаються до оточення населених пунктів Гірської громади з цивільними та оборонцями. Для виходу з цих міст залишається коридор завширшки близько 7 км. В той же час ЗСУ здійснили наступ на Павлівку на Донеччині з північного сходу. У деяких повідомленнях стверджується, що окупанти відступили до Єгорівки. (02:05–02:46)
ЗСУ утримують частину промзони у Сєвєродонецьку. Траса Бахмут-Лисичанськ – українська. (02:46–03:00)
22 червня окупанти завдали масового ракетного удару по Миколаєву. Відомо про сім ворожих ракет, випущених по місту. Про це повідомив голова Миколаївської ОДА Віталій Кім. «Перервав інспекцію у районі. Повертаюся до міста. Удар по місту сімома ракетами», – написав він.
«Пошкоджень зазнали 5 багатоповерхових будинків. У них від уламків та вибухової хвилі винесло вікна, у деяких – пошкодило вхідні двері до під’їзду. Також руйнування різного ступеню маємо у 8 приватних будинках (переважно це вікна, вхідні двері, покрівля, паркан тощо). Внаслідок обстрілу у двох районах горіла суха трава. Пожежу на загальній площі 260 кв. метрів загасили рятувальники ДСНС. Ще одна пожежа виникла на території приватного підприємства, де зберігалась соняшникова олія. Окрім рятувальників, на місці працюють аварійні бригади Миколаївводоканалу, Миколаївобленерго та Миколаївгазу», – повідомив міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич. (03:00 –04:09)
Як розповіла начальниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони України «Південь» Наталя Гуменюк, окупанти не обмежилися сімома ракетами у напрямку Миколаєва. «Ракетні удари тривають. Зараз (ввечері 22 червня – ред.) йде облік тих ситуацій, які складаються. Ракетна небезпека, яка була щойно оголошена на півдні України, знов принесла ракети в Миколаїв. Через сім ворожих ударів було пошкоджено промислову і житлову інфраструктуру. Влучання є в цистерни з олією. Тому дуже важко дихати і велика пожежа. Достеменної інформації по постраждалим поки що немає», – повідомила Наталя Гуменюк.
Успіхи українських захисників на південному фронті і просування на схід не залишає ворогу шансів закріпитися там, де він би хотів. «Саме тому вони (окупанти – ред.) намагаються влучити в тилові позиції. Якомога далі від лінії фронту. Тому що хочуть переконати, що вони тримають контроль над тією територією», – пояснила начальниця Об’єднаного координаційного пресцентру. (04:09–08:39)
22 червня зранку росіяни обстріляли Чугуїв Харківської області. «Орки вранці обстріляли Чугуїв. Постраждали цивільні. 1 загиблий, 1 поранений», – повідомила у соцмережі радниця голови Харківської облради Наталія Попова.
15 людей загинули. 16 – поранені. Такі жахливі наслідки російських денних обстрілів на Харківщині. Про це ввечері 21 червня повідомила Харківська обласна військова адміністрація. На наступний день, 22 червня, уночі та вранці війська рф продовжили обстрілювати Харківську область.
«У Харкові вночі від обстрілів постраждали Слобідський та Індустріальний райони. Пошкоджені господарські та промислові об’єкти, сталося кілька масштабних пожеж. Зранку тривають обстріли Немишлянського району Харкова. Попередньо 3 поранених. Інформація уточнюється», – повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
У Чугуєві зруйновані житлові будинки та господарські споруди. За інформацією Синєгубова, попередньо 2 людей загинули, 2 поранених. Інформація уточнюється.
У смт Золочів Богодухівського району пошкоджено багатоквартирний будинок, сталася пожежа. З-під завалів вилучили тіло 1 загиблого. Наразі тривають рятувальні роботи, є ймовірність, що під завалами ще 2 людей, зазначив керівник ОВА. В смт Шевченкове Куп’янського району внаслідок російського обстрілу вчора ввечері 1 людина зазнала поранення.
На лінії зіткнення ворог стріляє зі ствольної та реактивної артилерії. На Харківському напрямку окупанти ведуть повітряну розвідку. У районі Ізюму ворог продовжує штурмові дії в напрямку міста Слов’янськ. Наші військові тримають оборону, загарбники зазнають великих втрат. (10:55–12:14)
Як розповів журналіст з Харкова Едуард Ткач, на сьогоднішній день практично повністю знищений район міста Салтовка. «Там в житлових будинках жити вже неможливо. Багато пошкоджень у центрі міста. Якщо взяти будівлю ОДА, то вона вже не підлягає відновленню. Про це заявили вже офіційно. Багато є руйнувань, але якось Харків намагається жити. На жаль, руйнувань стає більше, тому що стає більше обстрілів. Сьогодні зранку були удари (22 червня – ред.). Близько 10 ракет прилетіло. Поки офіційної інформації по постраждалим немає», – повідомив Едуард Ткач.
За його словами, позавчора були удари по будівлі метрополітену. Було пошкоджено три потяги. Але, не дивлячись ні на що, мешканці міста вважають, що Харків – це Україна. (12:34–19:05)
21 червня на Донеччині росіяни обстріляли 40 будинків, школи, завод та залізницю. На жаль, є загиблі й поранені, серед постраждалих є діти. Про це повідомило МВС у телеграмі.
«Окупанти за добу завдали по Донеччині 29 ударів – постраждали діти. Росіяни обстріляли 18 населених пунктів: 8 ударів пережила Авдіївка, також під вогнем ворога перебували Курахове, Красногорівка, Часів Яр, Слов’янськ, Залізне, Торецьк, Курдюмівка, Нью-Йорк, Очеретине, Райгородок, Іванопілля, Неліпівка, Новоселівка Перша, Первомайське, Пришиб, Федорівка, Хрестище. Вбили та поранили мирних жителів. Внаслідок удару окупантів по пляжу в Часовому Ярі є загиблі та поранені, постраждали діти», – наголосили в міністерстві.
Вночі та вранці 22 червня окупанти обстріляли дві громади Сумської області з мінометів. Про це повідомив керівник Сумської ОВА Дмитро Живицький. «Вночі та вранці ворог обстрілював з мінометів Есманьську та Новослобідську громади. 20 приходів. Жертв та руйнувань попередньо немає», – написав він. (19:05–19:48)
При цьому він уточнив, що внаслідок вчорашнього обстрілу Краснопільської громади поранено шістьох людей. Також Живицький надав уточнення щодо вчорашніх обстрілів Краснопільської громади. За його словами, поранення отримали шестеро людей. (19:48–21:10)
Як розповів заступник голови Сумської військової адміністрації В’ячеслав Печененко, ворог не припиняє обстрілювати Сумщину. «Навіть з сьогоднішнього ранку (22 червня – ред.) протягом дня було вже зафіксовано 8 обстрілів. Обстрілам піддавалися 5 громад Сумщини. На жаль, маємо 1 загиблого. Обстріли були з різних видів зброї — як з мінометів, так і з артилерійські системи, так і з ворожих дронів. Ворог б’є несистемно, по різного роду об’єктах. Це як і військові об’єкти, так і по цивільній інфраструктурі, так і просто в поля», – повідомив представник ОВА. (21:10–23:39)
Крім цього, 22 червня у Ростовській області росії сталася масштабна пожежа на Новошахтинському нафтопереробному заводі. У соцмережах повідомляли, що по НПЗ вдарили з безпілотника.
«О 9:25 за московським часом надійшла інформація про те, що сталося загоряння в теплообміннику на Новошахтинському нафтопереробному заводі на площі 50 квадратних метрів. Загрози розповсюдження вогню немає», – повідомили у місцевому МНС. (23:39-25:16)
«Вежи Бойко»: наскiльки важлива або передчасна була атака на цей об’єкт, розповідає політолог Ігор Рейтерович: «Вона насправді була дуже важливою, тому що навіть згідно офіційних даних, оприлюднених нашою стороною, вони використовувалися не стільки для видобутку корисних копалин, скільки для того, щоб на них розміщували радіолокаційне обладнання і використовували з боку рф, в тому числі, щоб контролювати значні території безпосередньо у морі. Тому цей удар несе навіть не економічний ефект в першу чергу, а, безумовно, стосується ведення бойових дій на Чорному морі, і він дуже вчасно був нанесений, оскільки ми можемо відмічати за останні декілька тижнів певні спроби активізації з боку росії — захід кораблів, спроби перевезти на той Зміїний якесь обладнання. Відповідно, дуже вчасно українські Збройні сили зіграли, так би мовити, на випередження і позбавили певною мірою очей росію на цей території. Що, безумовно, є для нас великим плюсом».
Українці навчилися грати з окупантами в гру, яка прив’язує події до тих чи інших символічних дат. Це правильно, бо війна є і інформаційна, тому вони зобов’язані відчути війну реальну на власній шкурі. Вони вірили і думали, що війна десь далеко, і агресія їх країни проти сусідньої не буде на них відображатися. Війна може прийти на їх територію. Тому це правильні дії, і будемо сподіватися, що їх буде ставити більше і більше, бо це деморалізує в першу чергу, і по-друге, ці удари наносяться по стратегічним об’єктам. Реальні шанси звільнення Херсону безумовно є, і наші військові правильно роблять, що по мінімуму це коментують. Українська армія накопичила там багато сил, а військові дії потребують тиші. Хотілось би швидше, але ж українська армія не руйнує міста, а їх звільняє, тому темпи не такі швидкі. Обрана тактика витискати російські війська, у яких додаткових сил просто немає. Це означає, що у нас декілька фронтів на сьогодні існує, і ми можемо, відбиваючись на Донеччині, звільнити Херсонщину, і тим коридором жодне постачання йти не буде. До того ж сценарії про всілякі «референдуми» будуть розбиті вщент. Далі Мелітополь — і виходимо на кордони станом на 24 лютого. (26:48 –40:15)
В той же час херсонські партизани зі свого боку борються за звільнення рідного краю. Колаборант Ковальов з партії “Слуга народу”, який перейшов на бік окупантів, кажуть, ліквідований в Херсоні. Як каже Арестович, до Херсону 15 – 18 км, ми бачимо його в приціли. Окупанти монтують укріплення, готуються до вуличних боїв та з острахом цього чекають. Жителів закликають евакуюватися, навіть через Крим, щоб не заважати військовим робити свою справу. (41:37 –48:11)
Про партизанський рух і його важливість розповів політтехнолог Ігор Чаленко: «Насправді, такий рух повністю позбавляє впевненості окупантів, позбавляє впевненості колаборантів і всіх тих, хто дуже закликав росіян приходити на території, як «асвабадителей». Таких небагато, але такі люди теж є. Тобто це показує, що лінія фронту не є десь там, а що боротьба триває всюди. І коли відбувається партизанський рух, це демонструє, що Збройні сили мають чудовий фундамент для повернення територій і, відповідно, іде ідеологічна така пропагандистська робота з населенням, яке показує, що Україна нікуди не пішла. Вона є, вона діє в якості партизанського руху, і саме тому окупаційна, так звана, влада, сьогодні робить все, аби обмежити спілкування з материковою Україною — обрізає інтернет, зв’язок, не дає можливості працювати банкам, не дає можливості заходити гривні. Це все робиться для того, щоб позбавити відчуття єдності з Україною. А якраз партизани цю єдність активно цементують і показують, що ворога буде подолано».
За словами Чаленко, росіяни планують провести в 10 числах вересня «референдуми», щоб легалізувати окупацію, але бачать, що немає у них жодної підтримки на Херсонщині і в містах Запорізької області. Це показує те, що крім тієї картинки, яку дають сьогодні російські пропагандисти, населення сьогодні чекає дійсно визвольну українську армію. Тому, якщо і будуть проведені дії, які будуть скидатися на псевдореферендум, очевидно, що в цьому не будуть брати участь 90% населення.
По Ковальову офіційного підтвердження немає, хотілось би, щоб дійсно це було правдою. В цей же день було підірвано авто місцевого гауляйтера. На жаль, він лише поранений — в Чорнобаївці. Бачимо, що партизанський рух є системним, українці будуть боротися, допоки не виженуть окупантів. Щодо російських паспортів, які видавала росія: ми не їх не визнаємо. Українці є і будуть громадянами України. (49:32–59:32)
Співзасновник гріль-бару «Фаетон» Дмитро Титаренко розповів, як він допомагає дітям, які постраждали від війни: «Я представляю такое заведение – гриль-бар “Фаэтон”. Заведению без малого 8 лет, и так сложилась его судьба либо его образ, что это заведение больше вечернего отдыха. И поскольку все равно оно развлекательное заведение, оно имеет музыкальную атмосферу, где сцена – это одна из основ и один из интересов, которые у посетителей, у гостей это вызывает. И когда это все случилось, я не увидел “Фаэтон” в том формате, в котором мы работаем. То есть я не понимал, как это может быть. Сидеть и горевать, – я считаю, что это мы можем делать дома, в другой среде, в другом кругу людей. Поэтому мы не работаем, и сегодня еще не работаем, и не работали все это время. Война, которая идет, это, как говорила мне моя мать: “Дай бог, чтоб вы не знали, что такое война”. Потому что моя мать – она участник войны, она в достаточно молодом возрасте пережила такого уровня события, и поэтому она всегда говорила: “Дай бог, чтоб вы не узнали, что такое война”. Я хотел сказать, что да, мы тоже стараемся не оказаться в стороне. И по своему профилю – а мы заведение питания – мы участвовали и участвуем в питании тех людей, которые собирались защищать, и теперь уже защищают нашу страну, тех людей, которые вынужденно оказались в Днепре. Какая-то часть остается, какая-то уезжает дальше – очень больно говорить, которых называют беженцами. Само слово это… сама суть этого слова … И вот так сложилось, надо как-то жить, и не только моей семье. “Фаэтон” на самом деле — это семейный бизнес, это бизнес, в котором где-то участвует вся семья. Для того, чтоб все стояло на ногах и для того, чтоб жизнь не остановилась и это не стало проблемой более глобальной для нашего общества, надо, чтобы все мы потихоньку работали. Это тяжело было принять такое решение. Это понимание пришло, надо сказать честно, в нашей семье по определенной ситуации, которая сложилась. У нас обострилось восприятие слова «дети», «сын», «дочь». И я очень хотел, чтобы мы именно в этом направлении приняли участие в оказании помощи тем детям, которых коснулась эта война. И я увидел “Фаэтон” в этой работе. Мы это обсудили, и это было очень позитивно воспринято у нас в семье и людьми, которые с нами работают, коллективом. И мы решили изменить работу нашего заведения. “Фаэтон” имеет технические возможности, чтобы рассказать, для кого мы работаем, кому мы хотим оказать помощь, рассказать об этих маленьких гражданах нашей страны, которые испытывают боль. Любую. Поэтому решили позвать людей, которые знают “Фаэтон”, которые наши гости, которые постояльцы. То есть речь идет о том, чтобы позвать, попросить – так даже правильно – по возможности прийти в “Фаэтон”, отдохнуть, провести какое-то время. Сейчас много патриотичного формата выступлений, мы хотим сейчас поставить это у себя на сцене, но при этом показать и рассказать о тех людях, о тех детках, которые сейчас нуждаются в какой-то помощи. И чтоб мы, благодаря тому, что гости есть, поучаствовали в какой-то поддержке, помощи, решении каких-то трудностей, каких-то задач в жизни этих детей. У нас в городе есть подразделения, которые занимаются защитой этих детей, заботой о таких детях. Мы будем пытаться найти, узнать о таких детях, чтоб нам помогли, мы будем обращаться в подобного рода службы с той целью, чтобы гостям, которые находятся в заведении, мы могли об этом рассказать. И, как результат, люди, когда они будут рассчитываться за услуги заведения, эти люди будут непосредственно сами, с нашей помощью, оплачивая наш труд и свой отдых, платить деньги и средства непосредственно тем детям. Я хотел, чтобы это была адресная помощь, чтобы мы могли свою долю участия в этом принять. Планируем открыть после 5 -6 июля, участие будет скорее в выходные дни. Я хотел бы, чтобы это было 9 июля – это мой день рождения. Чтобы в этот день протянули первую руку первому ребенку. Я потерял одного сына – это не связано с войной – и слово ребенок вызывает определенные внутренние болевые чувства. Поэтому детям “Фаэтон”, работая, я надеюсь, сможет дать что-то хорошее». (01:00:15–01:18:23)
Про що кажуть перші пальта світових ЗМІ – розповів Сергій Чернявський. У Британії виявили додаткові активи путіна на суму більше 4-х млрд доларів; канадці розслідують, скільки австрійських солдат воюють в Україні; бельгійські газети пишуть про те, що доведеться ділитися газом та вугіллям у Європі; а у Італії наголошують, що НАТО повинно визначитись, чи хочуть вони затягування війни в Україні. (01:18:23–01:26:35)
За списками загиблих росіян: серед них є уродженці Кавказу, Далекого Сходу та Сибіру. На кінець червня відомо про смерть щонайменше 3798 людей. Регіони-лідери за втратами – це Бурятія, Забайкальський та Алтайський краї. Це одні з найбідніших регіонів Сибіру. Кого на вбивство відправляють в росії? Найбідніших. (01:28:51–01:29:54)
