Дніпропетровська область на межі екологічного лиха | Рівень Помаранчевий

17.08.2020, 16:14

587

Життя на пороховій бочці. Відмовилися від ядерної зброї в обмін на Будапештський меморандум, не отримавши гарантованої безпеки. Натомість купа ракетного сміття і загроза техногенної катастрофи. Рівень помаранчевий розповість, хто і чому нехтує програмою утилізації. Павлоград, шахтарське місто – один з екологічно неблагополучних міст Дніпропетровщини. Викиди металургійних виробництв, забруднені шахтними стоками води, а впритул до житлових масивів, розташований місцевий хімзавод. На даний момент, тут виробляють ракети для української армії. Але його головна і страшна таємниця – ракетне паливо і боєприпаси, які звезли сюди з усієї України. Через 26 років після договору про ядерне роззброєння, підприємство досі не може утилізувати тисяч тон хімічної спадщини.

«Ми знаходимося в одному зі сховищ для зберігання ступенів, споряджених твердим ракетним паливом від ракети СС24. В даному сховище знаходиться 13 ступенів. Кожна ступінь містить в собі близько 47 тон ракетного палива», – директор програми утилізації Павлоградського хімзаводу, Володимир Львів.

Спеціальне приміщення, певна температура, але навіть це не убезпечить від вибуху! Адже гарантійний термін зберігання палива закінчився ще 30ть років тому. На даний момент – воно нестабільно, а значить, небезпечно. Зараз всі щаблі ракетоносіїв переведені в критичну категорію і потребують негайної утилізації.

«Аварії проходять не безслідно. Йде руйнування інфраструктури, руйнування будівель, йде вплив на населення та поширення вибухової хвилі йде великих масштабів. Якщо говорити про 15 км – це прилеглі пункти, які будуть зруйновані, сильно. Те наслідки – це сильні компоненти, які викидаються, це кілька млрд газів викинуто в літрах. Плюс ще будуть кислотні дощі, забруднення ґрунту, поверхневих водойм ось це масштаб, глобальний масштаб», – головний еколог Павлоградського хімзаводу, Тетяна Холоденко.