Зруйнований дім і нове життя: історія Олега та Ганни Сокольвак!
У Дніпрі подружжя переселенців із Краматорська починає життя з нуля після втрати дому. 73-річний Олег доглядає за дружиною, яка перенесла інсульт. Попри втрати, війну та труднощі, вони разом уже майже 55 років, а їхня любов допомагає триматися навіть у найважчі моменти.
«Вечір весняний, як сон.
Весною зачароване місто.
Вечір весняний почув легкий шорох твого плаття.
Вечір весняний — з тобою,
з голубими очима неба.
Запах французьких парфумів.
Таким ніколи я не був».
Ці рядки 73-річний Олег Сокольвак присвячує дружині. За 55 років шлюбу він написав для неї 15 пісень. Усі — про одне. Про любов, яка тримає.
«Центральне слово — любов. Усе навколо нього обертається. Якщо його прибрати — усе розвалиться, як на каруселі. Має бути центр. І саме любов його тримає. Любов — це справді велика сила», — сказав Олег.
До виходу на пенсію чоловік понад 50 років виступав на сцені. Олег Анатолійович — лауреат всеукраїнських і міжнародних фестивалів, володар гран-прі, автор трьох аудіоальбомів, керівник гурту. Свого часу він об’їздив із концертами всю Україну.
«І в Офіцерському будинку в Києві, і у військових частинах, і в концертних залах, і в окопах — де ми тільки не були», — розповів Олег Сокольвак.
Та сьогодні його найвідданіша слухачка — дружина. Подружжя вимушено залишило квартиру в рідному Краматорську: оселю знищило пряме влучання ворожого снаряда, і повернутися туди вже неможливо. Завдяки небайдужим вони оселилися в невеликому приватному будинку.
Чоловік самотужки веде господарство й доглядає дружину, яка пережила інсульт.
«І готувати треба, і піч топити, і дрова заготовляти. А дрова: куб коштує 1701 гривню, а потрібно 15 кубів на зиму. Звідки такі гроші на нашій пенсії? Умови загалом важкі. Їй потрібна медична підтримка й багато іншого. Уже понад три роки вона в такому стані. Я доглядаю за нею. Скажу відверто: це нелегка справа», — розповів переселенець Олег.
Коли залишатися вдома стало неможливо, родина евакуювалася до Дніпра. Уже місяць Олег і Ганна живуть у центрі соціальної адаптації для переселенців. Попри пережите, подружжя тримається. Кажуть: усе завдяки любові, яка сильніша за втому, хвороби й війну.
«Це найголовніше, найважливіше відчуття, яке Бог дав людині, — любов. Ось і все. Вона — неймовірна жінка, сильна жінка. Скільки я всього пройшов — завдяки їй. Як у будинку є фундамент, так і вона — мій фундамент. Дякую їй за витримку, за допомогу в усьому, за терпіння й уміння пробачати», — додав Олег.
Подружжя Сокольвак навіть через 55 років сімейного життя пам’ятає своє перше знайомство так, ніби це було вчора.
«Я прийшов на танці — і зрозумів: усе, я пропав. І вже 54 роки ми разом. 29 травня буде 55. Бриліантове весілля в нас, розумієте? А це означає любов — справжню любов», — розповів Олег Сокольвак.
«Я глянула на балкон — він так дивився на мене. І я сказала подрузі: цей хлопець сьогодні піде мене проводжати. Не знаю чому, але так і сказала. Вона здивувалася. А Олег на наступний танець запросив мене й справді пішов проводжати додому. Ще й цукерки купив. Я запам’ятала це на все життя. Так ми й познайомилися. І пішли по життю разом. І пообіцяли бути разом до кінця», — додала Ганна Сокольвак.
Читайте також: «Мучной»: на Олександрівському напрямку (Дніпропетровщина) створено плацдарм для подальшого просування
