Зрадники чи заручники обставин: кого насправді вважати колаборантами?

У березні минулого року в Україні була запроваджена кримінальна відповідальність за колабораційну діяльність.

Згідно з законом, за ведення господарської діяльності у взаємодії з представниками держави-агресора введено покарання: від штрафу до 15-ти років позбавлення волі. Але прокурори кажуть, що закон не досконалий та потребує змін.

Заголовків про затримання перевертнів, чи не щотижня в медіа можна знайти кілька десятків. Але прокурори кажуть, треба чітко розуміти: зрадник і колаборант – це не одне й те саме.

“Те, як це поняття використовують журналісти, працівники громадського суспільства, то часто вони під словом колабарант — також мають державного зрадника, особу яка засуджена за статтею 111, яка там засуджена за статтею 436.2 — виправдовування  збройної агресії”, – зазначила зазначила Анастасія Красун — прокурорка відділу Дніпропетровської обласної прокуратури.

За 11 місяців нинішнього року на Дніпропетровщині у судах слухається 73 кримінальні провадження та вже є  85 вироків за звинуваченням у колабораційній діяльності. Чимало новин на сайтах правоохоронних органів з’являється про притягнення таких “громадян” до відповідальності.

“За даними слідства, мешканець м. Кривий Ріг поширював на власній сторінці в забороненій соціальній мережі матеріали з російських інформаційних ресурсів. У дописах чоловік публічно закликав підтримати очільника держави-агресора та її збройні формування”.

Про криміналізацію колабораціонізму йшлося давно — останні кілька років у парламент надходили відповідні законопроєкти, але запровадити покарання вдалося тільки після початку повномасштабного вторгнення

“В березні місяці 22 року, були прийняті зміни до кримінального кодексу України, було додано стаття 111.1 колабораційна діяльність і коли почалася в 22 році деокупація наших територій, такі злочини, як співпраця з державою агресором почались виявлятись і особи почались притягуватися до відповідальності”, – каже Анастасія Красун.

Але правоохоронці зазначають, що впроваджені зміни до кримінального кодексу не є досконалими.

На їхню думку, співпраця з ворогом на окупованій території може бути за примусом. Крім того, людина могла працювати у службах, які підтримують життєзабезпечення міста. Такі вчинки не є злочинами.

Що стосується статті державна зрада, то під неї підпадають ті, хто свідомо і умисно шкодив країні. А таких вистачає. Оцей чолов’яга з Дніпра, наприклад, фотографував техніку ЗСУ та скидав окупантам.

Інший — взагалі знімав з вікна роботу ППО і скидав у чат, а звідти його знайомий передавав дані рашистам. 

На сайті Верховної ради можна знайти щонайменше з десяток законопроєктів, які покликані врегулювати проблеми з розмежуванням колабораційної діяльності. Аби люди на окупованих територіях чітко розуміли, що є злочином, а що – ні.

Читайте також: Де у Дніпрі цьогоріч будуть продавати ялинки: адреси