Закон про мобілізацію: хто може бути заброньованим?

Бронювання співробітників компанії. Така примітка нещодавно з’явилась на сайті з пошуку роботи. Відстрочку від мобілізації можуть отримати працівники особливо важливих для держави підприємств. Та чи не зловживають роботодавці такою приміткою?

Такий критерій став дуже актуальним, саме після початку дії нового закону про мобілізацію.

“У нас вже вакансій з бронюванням понад 1900, якщо не помиляюсь. Компанії, які найчастіше бронюють своїх працівників, вони у таких сферах діяльності, як транспорт-логістика, як роздрібна торгівля і промислова діяльність”, – розповідає редакторка сайту Work.ua Яна Кривобок.

Та згідно із законом про мобілізацію, бронь надається працівникам далеко не всіх підприємств, а лише особливо важливих для держави.

Тож відстрочку від мобілізації можуть отримати співробітники наступних структур:

• органи державної влади та місцевого самоврядування;
• сфера медіа та культури;
• підприємства, яким встановлено мобілізаційні завдання;
• виробники товарів для ЗСУ;
• підприємства, які виробляють і ремонтують військову техніку, боєприпаси;
• інші установи, які мають критичну важливість для економіки України.

Проте з позначкою Бронювання трапляються і достатньо дивні вакансії. Наприклад, бариста, суші-кухар та смм-менеджер. Чи не зловживають цим роботодавці задля збільшення відгуків?

“Якщо на вакансію без бронювання відгукується приблизно одна людина на три вакансії, то на одну вакансію з бронюванням вже близько двох відгукується”, – пояснює Кривобок.

Натомість у міськраді зазначають, питання мобілізації співробітників зараз стоїть гостро. Наразі не вистачає людей, які задіяні у роботі навіть критичної інфраструктури міста.

“Ми розуміємо, що необхідно замінювати наших військових, ми це розуміємо… Але треба розуміння щодо працездатності і в цілому сфер життєдіяльності міста. І я розумію це, що це треба працювати в комунікації, щоби завдання безпосередньо відповідальних осіб не переходили в розріз безпосередньо роботи міського хозяйства”, – заявив директор департаменту транспорту та транспортної інфраструктури ДМР Ігор Маковцев.

Для всіх підприємств діє загальне правило – забронювати можуть не більше 50% військовозобов’язаних співробітників, а сама бронь надається на 6 місяців, після чого її потрібно переглядати.

“Ще окрема проблема щодо звільнення. Якщо ми не даємо їм розуміння щодо бронювання, вони просто починають звільнятися. Якщо вони звільняються, це може призвести до глобальних цифр і, звісно, це може зупинити ту чи іншу сферу господарства”, – каже Маковцев.

Комітет економічного розвитку запропонував проєкт, який передбачатиме щомісячну плату у розмірі 20 тисяч гривень, аби забронювати працівника.

“Деякі підприємства, їм необхідна більша кількість працівників, які виконують функції на підприємствах. Наприклад, якщо ми беремо якісь заводи, і там дійсно більшість чоловіків, які є військовозобов’язаними, а якщо їх буде 50%, то фактично виробництво підприємства, воно буде падати у зв’язку з цим. І тому постає питання: бронювати осіб, які працюють в цеху, або бронювати адміністративний апарат”, – розповідає адвокат Вадим Кравцов.

Та можливість економічного бронювання наразі не утверджена. Тож, поки роботодавці можуть гарантувати бронь лише тих вакансій, які затверджені Міністерством оборони.

Читайте також: “Ніч музеїв” у Дніпрі: театралізовані екскурсії, унікальні експонати, майстер-класи