З кухні — на фронт: історія «Хаоса», який став грозою окупантів
Вдачу не підробиш! Ростислав – ще зовсім молодий, енергійний хлопець. По життю – оптиміст, і ці погляди він приніс із собою у фронтове братерство. У спілкуванні — відкритий та максимально прямий. Представився бойовим псевдо:
— Я — «Хаос», дронар! — і посміхнувся широкою посмішкою.
— Чому «Хаос»?
— Довга історія… Я взагалі графіті малюю. І підписувався «Росхаос» — від імені Ростислав. І так воно перейшло.
У цивільному житті був кухарем, су-шефом, працював на кухні, а паралельно бив «татухи» та виїжджав на замовлення з графіті.
— Ви навчалися цьому?
— Ні. Самоучка. Це захоплення зі шкільних років.
— А загалом маєте професійну освіту?
— Так. Я — зварювальник. Однак за фахом попрацювати якось не вдалося — зовсім трішки. Захопився кухнею і почав там розвиватися. Планував створити свою справу, передати її — і піти на військову службу. Однак через війну довелося просто йти до війська. На жаль, свою мрію не реалізував…
— Коли ви стали до лав ЗСУ? Як це відбулося?
— Торік, у серпні. Прийшов у 108-му бригаду тероборони за власним бажанням і без посередників. Були знайомі хлопці, які служили тут дронарями. Спілкувався з ними. На початку війни допомагав вивозити людей зі свого окупованого міста. Займався гуманітаркою. Допомагали бійцям машинами, медициною…
Згодом успішно пройшов співбесіду з командиром. І ось, таким чином, напряму потрапив у бригаду — і саме на посаду оператора БПЛА, на яку й хотів.
— Як вас прийняли?
— Дуже добре, одразу відчув підтримку побратимів. Я всьому навчався тут, на полігоні. Допомогли хлопці. Поділилися досвідом: як «літати», обслуговувати дрон, різним премудростям безпеки та тактики. Я щиро їм вдячний. Нині я — пілот БПЛА, а також можу працювати за штурмана.
— На що робиться наголос у навчанні в бригаді?
— Ми — підрозділ FPV. Тому головне у наших практичних навичках — враження ворога. Серед звичних завдань: порушити логістику російських окупантів, не дати просунутися їхнім штурмовим групам. Якщо узагальнити — намагаємося залетіти якомога далі, туди, де нас не чекають, та нанести дошкульний удар противнику!
— Чи є якісь змагання у бойовій роботі між операторами дронів?
— Спочатку було. І я намагався довести, що чогось вартую як бойовий фахівець. Однак з часом цей запал переріс у взаємну підтримку та розуміння важливості командної роботи. Я щиро радію успіху побратимів — зрештою, як і вони моєму. Для нас головне — нищити ворога, робити свій конкретний внесок у захист Батьківщини. Ворог має гинути!
— Чи приділяється увага безпеці під час бойових дій?
— Це — пріоритет. Якщо триває обстріл, немає змоги злетіти — ніхто не жене. Всі розуміють: по-перше, нам не можна палитися на позиціях, а по-друге — треба залишитися цілими! Командир береже бійців. І його логіка залізна: якщо ми живі й здорові, то більше принесемо користі своєму підрозділу та країні.
— Що мотивує, надихає вас на війні?
— У цьому питанні в мене, як у всіх. Прагнемо перемоги над російською ордою. У мене тут неподалік рідний дім в окупації. Дуже хочеться звільнити рідне місто, повернути своє! Тому мотивують хороші результати у бойовій роботі. Чим більше ти бачиш успіхів у враженні ворога — тим більше хочеться робити ще!
— Чи є моменти у бойовій роботі, які запам’яталися найбільше?
— Мабуть, одна з найкращих наших «картин» — знищення російського «Солнцепьока». Працювали по ньому гуртом. Удар нашого FPV був «одним із», однак приклалися влучно — скинули кумулятивний снаряд. Феєрверк з цієї хваленої російської машини видався знатний!
Героям слава!
Підтримуйте захисників України вподобайками та приєднуйтеся до лав 108-ї бригади ТрО.
Телефон рекрутингового центру: 0 800 337 803
Вакансії у нашій бригаді — на сайті.
Служи зі своїми!
Читайте також: Противник безперервно штурмував позиції 3 доби
