«З крісла колісного я встав лише кілька місяців тому. А тепер можу їздити на машині, рухатись, впевнено стою», — захисник про результати відновлення в реабілітаційному центрі Дніпра
«Я розумів, куди йду і що мені потрібно знати все від А до Я», — згадує дніпрянин Антон. У червні 2025-го він підписав контракт із ЗСУ та потрапив до штурмової бригади на Луганський напрямок. Попри всі ризики, 37-річний чоловік ухвалив це рішення свідомо, адже мріяв про стабільність, міцну родину та мир для своїх майбутніх дітей. На фронті виконував обов’язки штурмовика, а завдяки спортивному минулому та вмінню розбиратися в картах — згодом узяв на себе ще й логістику. Щоранку о п’ятій він вирушав на передові позиції, щоб забезпечити побратимів водою та зарядом для рацій.
«Щоранку встаєш — і вперед, грати в хованки з ворожими дронами», — ділиться захисник.
На 40-й день перебування на позиціях під час виконання чергового завдання Антона наздогнав російський БпЛА. Ворог випустив по бійцю чотири скиди з «Мавіка»: два припали на спину, два — по ногах. Антон отримав надважкі поранення — переломи руки, ноги, хребців у попереку, а також розриви пахової артерії та вен.
Попри критичний стан, боєць вижив завдяки фаховості та мужності побратимів, які стабілізували його під вогнем. Через заблоковану ворогом логістику Антон змушений був провести у прифронтовому окопі сім діб, перш ніж його змогли під обстрілами евакуювати. Далі були госпіталі Харкова, Києва, Львова та Чернівців, де чоловік переніс понад 20 складних операцій. Хребет захиснику рятували столичні нейрохірурги.
Тривалий час Антон був прикутий до крісла колісного, через що м’язи сильно атрофувалися. У Чернівцях його з великими труднощами підняли на милиці, але нога майже не рухалася, бо встановлений апарат зовнішньої фіксації, а через постійний біль чоловік місяцями не міг спати без медикаментів.
Щоб продовжити лікування ближче до рідного дому, захисник обрав реабілітаційний центр Дніпра. У Антона тут дружина, яка його підтримує.
У Дніпрі завдяки щоденній роботі з мультидисциплінарною командою центру поранений демонструє колосальний прогрес.
«З крісла колісного я встав лише кілька місяців тому. А зараз у Дніпрі я вже повністю все роблю сам, мені взагалі не потрібна допомога! Сам сідаю і виходжу з машини, сам залажу у ванну, впевнено стою. Життя — така штука, що може обірватися дуже легко, і зараз я це гостро розумію. Тому ми потихеньку приходимо до тями, бо я мрію про стабільність, родину та майбутніх дітей», — розповідає Антон.
Захисник займається у реабілітаційному центрі Дніпра вже три тижні. Через поєднання травм кінцівок та хребта цей випадок вважається медично складним. Проте фахівці розробили індивідуальну тактику відновлення.
«Це достатньо складний випадок, але як фізичний терапевт я обрав метод відпрацювання найважливішого на цей момент — правої нижньої кінцівки у ділянці стегнової кістки, де встановлено апарат зовнішньої фіксації. Наше головне завдання — запобігти контрактурі в колінному суглобі, збільшити силу м’язів, амплітуду рухів та зменшити щоденний больовий синдром. Ми прагнемо дійти максимально можливої, безболісної та функціональної амплітуди в коліні, щоб у подальшому пацієнт міг спокійно ходити», — зазначає фізичний терапевт Данил.
Заняття проходять щодня і тривають від однієї до двох годин — залежно від інтенсивності болю, який через специфіку травми коливається. За три тижні тренувань уже є суттєвий прогрес. Якщо раніше для підняття ноги Антону потрібні були допоміжні гумки чи рушники, то тепер він піднімає кінцівку самостійно завдяки відновленій силі м’язів. Щодо травми хребта, то зараз спина пацієнта не турбує — він активний протягом дня, а звичайна ходьба є найкращою терапією.
«Антон прийшов до нас із підпаховими милицями. Зараз по рівній поверхні він уже може пересуватися без них. Ми продовжуємо працювати над ходьбою на вулиці. Прогнозувати повне відновлення після таких тяжких поранень та тривалого перебування в апараті Ілізарова складно. Проте те, що Антон у майбутньому зможе самостійно переміщуватися взагалі без допоміжних засобів — цілком можливо і є нашою ціллю», — підсумовує фізичний терапевт Данил.
Читайте також: Під прицілом дронів та канонаду вибухів: як «Білі янголи» рятували бабусь із пекла в Межовій
