З якими проблемами стикнулася кінно-спортивна школа Олімпійського резерву України
У Дніпрі, навіть попри війну, продовжує працювати кінно – спортивна школа Олімпійського резерву України. Тваринам потрібне якісне харчування, але з цим невдовзі можуть виникнути проблеми.
Руслан – переселенець з Харківщини. Після початку повномасштабного вторгнення росії він намагався вивезти коней у безпечне місце. До Дніпра йому вдалося привезти 18 коней. Деякі з них отримали притулок у дніпровській кінній школі Олімпійського резерву.
Руслан, переселенець: “Выезжали мы под обстрелами и привезли всего 18 лошадей в Днепр. 8 остались здесь, тут дали приют, и мы можем их содержать. Этого коня зовут Монарх, он украинской верховой породы. Взрослый уже, 18 лет ему. В Харькове мы занимались прокатом, прогулками для людей. Также иппотерапия у нас была очень часто. Есть тренера, которые проводили занятия по иппотерапии. Также пытались участвовать в соревнованиях. Начали стремиться, учиться”.
У школі окрім переселенців знаходиться багато коней, які беруть участь у змаганнях. Анастасія разом з Мафіном займається лише декілька місяців, проте вони вже добре розуміють один одного.
Анастасія, спортсменка: “Он очень понимающий конь. Он очень хорошо все делает. Мы его учим еще, у него с равновесием проблемы, но он все понимает с первого раза. Очень старается. Молодец”.
Зараз школа власним коштом утримує близько 50 коней. Заняття для дітей – безкоштовні. Також тут проводять екскурсії та тренування для дітей–переселенців. Проте, аби повністю забезпечити утримання тварин, доводиться організовувати додаткові платні заняття для дорослих. А ще — фотосесії для всіх бажаючих.
Мілена Тараненко, тренерка-викладачка спортивної школи Олімпійського резерву з кінного спорту Дніпровської міськради: “Нам потрібно мати корма не тільки на сьогоднішній момент, а нам потрібно заготовити корма до весни. Ситуація в країні дуже змінилась. Якщо ми знали, що по мірі надходження грошей треба закупити корма протягом року, то зараз нам потрібно закупити весь об’єм зараз. Тому що ніхто не знає, чи будуть фермери завозити то сіно або фураж в склади. Чи будуть взагалі існувати склади?”
Директор школи запевняє, бюджетних коштів та грошей, які вони заробляють власними силами, їм би вистачило. Проте, на заваді стала постанова Кабінету Міністрів №590, яка обмежує державні закупівлі.
Павло Касьянов, директор спортивної школи Олімпійського резерву з кінного спорту Дніпровської міськради: “590 постанова, яка існує з початку війни, заважає не тільки нашій школі, а й ще багатьом закладам. Спеціальний рахунок повністю регламентується цією постановою. Кошти туди попадають, і все, що не попало в 590 постанову — ти не можеш витратити. Тобто є витрати на харчі для людей. А витрати для коней, які є фуражем, не попадають в той код, по якому їх можна оплатити”.
Виходить, власники не можуть вільно купувати їжу для коней на зароблені ними гроші.
Мілена Тараненко, тренерка-викладачка спортивної школи Олімпійського резерву з кінного спорту Дніпровської міськради: “Ми чекаємо, пишемо листи, звертаємось до Кабінету Міністрів. Наші посадовці міста Дніпра також звертались, щоб внесли нарешті необхідні нам поправки в 590 постанову. Саме для нашої школи дуже важливо, щоб там включили одне єдине магічне слово – «фураж». Тобто їжа для сільськогосподарських тварин”.
На листи з проханням дозволити провести оплату фуражу відповідають: варто дотримуватись постанови. І хоча до неї часто вносять зміни, проте дозволу на оплату їжі для тварин там все ще немає.
Павло Касьянов, директор спортивної школи олімпійського резерву з кінного спорту Дніпровської міськради: “Ми можемо купити будівельні матеріали, які нам зараз не потрібні. Ще є деяких перелік, проте воно нам не потрібно. Для нас важливий — корм. В рамках можливості нашого кошторису наш департамент запропонував нам деякі перестановки, що нам дало змогу у квітні розрахуватись на 400 тисяч по боргам за корма”.
Гроші є, а можливості розрахуватись за їжу немає. Якщо потрібні правки не внесуть до постанови — коні можуть залишитися без корму.
