Вижити у пеклі боїв: історія головного сержанта 108-ї бригади ТрО

Він прийшов до армії добровольцем вже в лютому 2022 році. З березня вже долучився до активних бойових дій і потрапив у справжнє пекло. Розповідати про це не звик, тому у відповідях максимально лаконічний та неемоційний: «Я – бандеровець, під час АТО служив в Українській добровольчій армії, тому досвід війни мав, однак ті сили, які кинули на нас росіяни, вразили».

Головний сержант підрозділу у складі 108 окремої бригади тероборони спочатку був простим стрільцем, потім понад два роки гранатометником. Одною з найбільш гарячих точок, де довелося вести бої, називає село Нескучне (Донецька область). Бійці міжсобоюобізвади його Нескучкою, бо й справді, бойової роботи там вистачало. Нудитися точно не доводилося. Тоді у 2022 році ворог кинув на цей напрямку все, що мав: танки, БТРи. Українських оборонців обстрілювали з гвинтокрилів, била артилерія та міномети. Та легка піхота тероборони вистояла…
«Якут» каже, що відчув себе на місці, як став гранатометником.

– СПГ (станковий протитанковий гранатомет) – це моє. Захоплює, як російські танки розлітаються на друзки, – каже Денис. – Під Нескучкою таких випадків було чимало.

Згадує, що тримали оборону в посадці: до орків – 300 м. Вони виїжджали танками, «бехами»…

– Якось відбивали атаку орків. Мій побратим вів вогонь з кулемету, – згадує «Якут». – У запалі бою я й не помітив, що його гільзи сипались мені до кишені. Потім зі здивуванням побачив, що у мене вигоріла велика дірка у формі. Спочатку навіть не зрозумів, що сталося… Коли відбили чергову атаку товариш сказав: «Якщо вийдемо звідси живими, я перестану пити та піду у церкву».

Потім були контузія та поранення.

-Я прокинувся о 5-30. І тут ворожий танк поцілив по нас десь метрах в десяти. І майже одразу почали з різних сторін вести вогонь з великокаліберних кулеметів два російських БТРи. Орки патронів не жаліли,- розповідає воїн. – Згодом почали працювали «арта», міномети, авіація… Ставало пекельно гаряче. Ворог знав точно, де ми, адже тоді доводилося відбивати по 3-4 штурми на день. До того ж ми вибили росіян з їхніх позицій, і вони будь-що воліли повернути їх та розвити наступ далі. Однак «обломили зуби».

«Якут» отримав поранення руки та серйозну контузію. Коли прийшов до тями, командир показав, щоб йшов у тил.

-Я розумів, що толку від мене мало, адже нічого не чув та й рука… – каже Денис. – Кілометр йшов під спекотним сонцем цілу годину. Дякувати хлопцям, що баклашки з водою позалишали в посадках. Добрався. Отримав меддопомогу.

Як взнав згодом, у його кисті медики виявили уламок. Після госпіталю повернувся у стрій. Два місяців працював помічником капеланом. А потім перевівся головним сержантом до підрозділу дронарів. Зараз головні завдання «Якута»: бойова підготовка та забезпечення військовослужбовців.

– Щоб Ви порадили початківцям?

– Порада одна: бути у бою уважним, аби адекватно оцінювати обстановку, – відповідає «Якут». – А найголовніше – людина має визначитися з мотивацією: «Для чого ти на передовій: щоб гроші заробити та час провести чи ти воюєш за Батьківщину, щоб звільнити її від окупантів?». З бійцем без мотивації працювати дуже проблемно, адже на нього важко покластися. Тому у свою команду ми набираємо свідомих та відповідальних.

Вдома Дениса чекає дружина. А ще у нього є вірний чотирилапий друг «Арчі».

-Придбав цуценя, коли йому виповнився місяць. І воно було зі мною, на війні. Привчав хлопців до порядку, де що валялося – все таскав, – з посмішкою згадує «Якут». – Однак «Арчі» швидко підріс і йому не вистачало їжі, тому відвіз додому. Тепер собакою опікується дружина. Коли я повертаюся звідпусткою, він щоразу впізнає та неймовірно радіє зустрічі.

Денис, як і всі його побратими, мріє про перемогу над російським мордером. Зізнається, що хотів би повернутися до цивільного життя.

– А до війни я вже звик. Ставлюся до неї, як до роботи, – несподівано на закінчення розмови кидає воїн. – Коли засумую за СПГ, можу попрацювати й гранатометником… Ворог має почуватися, як лящ на пательні!

Підтримуйте захисників України вподобайками та приєднуйтеся до лав 108-ї бригади ТрО.

Читайте також: Ворог перебуває в 4 км від міста: життя прифронтового Нікополя під обстрілами!