Всесвітній тиждень обізнаності про стійкість до протимікробних препаратів: як МОЗ посилює національну політику боротьби з антимікробною резистентністю
З 18 по 24 листопада у світі проходить Всесвітній тиждень обізнаності про стійкість до протимікробних препаратів. За даними ВООЗ, у 2019 році майже 5 мільйонів смертей були повʼязані з антибіотикорезистентністю. Якщо антибіотики перестануть діяти, 3 з 10 випадків пневмонії закінчуватимуться смертю, 5 з 1000 жінок не виживатимуть після пологів, лише чверть людей, які хворіють на туберкульоз, зможуть вилікуватися.
Серед головних причин розвитку антибіотикорезистентності – надмірне використання антибіотиків та недотримання призначеного лікарем курсу лікування. Внаслідок резистентності антибіотики та інші протимікробні препарати (як давно відомі, так і нещодавно винайдені) стають неефективними, а інфекції стає важко або неможливо вилікувати.
Яких рекомендацій важливо дотримуватися?
- Приймати протимікробні препарати лише за призначенням лікаря, у жодному разі не займатися самолікуванням!
- Не використовувати антибіотики у разі вірусних інфекцій. Таку рекомендацію може дати лише лікар (після огляду та додаткових аналізів).
- Проходити повний курс лікування згідно з призначенням лікаря, не пропускати прийом ліків, не переривати лікування, навіть якщо стало краще.
- Не використовувати протимікробні препарати, які залишилися після курсу лікування.
- Не ділитися протимікробними препаратами з друзями чи родичами і не «призначати» їм лікування.
- Не пропускайте щеплення за календарем та рекомендовані вакцинації.
Особливо небезпечна стійкість до протимікробних препаратів у час війни. Вона суттєво збільшує навантаження на систему охорони здоровʼя. За правильного застосування такі ліки рятують життя пораненим і хворим військовим. Проте якщо резистентність до таких ліків поширилася, це сильно ускладнює лікування й одужання пацієнтів.
Для того, щоб стійкість до протимікробних препаратів не стала ще більшою проблемою, потрібні спільні зусилля як працівників медичної системи, так і пацієнтів. У 2015 році ВООЗ запустила глобальну систему нагляду за резистентністю та застосуванням антимікробних препаратів. Україна долучилася до неї кілька років тому й активно впроваджує необхідні для протистояння проблемі зміни. Зокрема, до стандарту «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» було внесено зміни: цефтриаксон та левофлоксацин перенесли до антибіотиків групи резерву. Нововведення забороняє використання цих препаратів як засобів першого вибору, а тим паче з профілактичною метою, коли збудник не встановлено. Спершу лікар має провести письмове обґрунтування та погодження з клінічним фармацевтом призначення цих антибіотиків.
Також у стандарті оновлено підходи до принципу вибору антибіотика відповідно до результатів бактеріологічного дослідження. Тепер лікарі та клінічні фармацевти можуть швидше визначити, який лікарський засіб обрати, якщо збудник чутливий до декількох антибіотиків: призначається антибіотик з меншим ризиком розвитку АМР (за відсутністю прямих протипоказань).
У кожному стаціонарі (наказ МОЗ України №1614) незалежно від форми власності впроваджується та посилюється система профілактики інфекцій, інфекційного контролю та адміністрування протимікробних препаратів. Передбачений цим наказом комплекс заходів дозволить покращити протидію поширенню інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, посилити їхню профілактику, знизить поширення антимікробної резистентності, оптимізує використання антибіотиків та зменшить фінансове навантаження на лікарню.
Наразі Міністерство охорони здоров’я розробило новий Національний план дій щодо боротьби з протимікробною резистентністю, який вже передали на ухвалення Уряду. За ним передбачено розширення національної мережі мікробіологічних лабораторій, посилення системи інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров’я, епіднагляд за резистентними збудниками, із врахуванням міжсекторального підходу «Єдиного здоров’я».
