Волонтерство чи PR та нажива: як фонд Петровського привласнив собі гуманітарку з Бельгії

Потужний волонтерський спротив – це відсіч ворогу в тилу. Руками і речами першої необхідності, технікою, своєю вірою українці допомагають армії і наближають нашу перемогу. Але у той же час хтось опікується тільки власним іміджем та політичними балами. Олександр Петровський і його благодійний фонд «Солідарність» роздають у Дніпрі гуманітарку від свого імені, але де вони її отримали?

Волонтерський фронт – це не просто «отримати заявку – знайти – передати». Це складний комплекс заходів. І, на жаль, заплутані виробничі ланцюги, для декого – можливість нечесно заробити або пропіаритись. Не так давно викрили одного з фейкових волонтерів Калуша.

“Горе-волонтер з Калуша, який збирав кошти військових та волонтерів (більше 2 млн грн), програв у лохотронах. Уже зібралося приблизно 40 людей, яких цей молодий чоловік обдурив на різні суми – 60 тисяч, 140 тисяч, 170 тисяч. Сьогодні він записує вибачення та просить батька повернути кошти постраждалим. А на кону були життя військових!”

“Я, Хемич Віталій Ігоревич, прошу вибачення в кожного…”

Співробітники поліції Київської області викрили шахраїв, які під виглядом посадовців збирали гроші нібито для потреб українських захсиників. Двоє 25-річних вихідців з Дніпра упродовж 2 місяців надсилали листи місцевим підприємцям від імені голови Обухівської військової адміністрації з проханням допомоги ЗСУ. Тим часом у Дніпрі від імені фонду Олександра Петровського, за версією підприємців, роздають придбану коштом закордонних партнерів гуманітарку.

Наталя Ешонкулова, підприємиця: “Переглядала якось фотографії на офіційній сторінці цього фонду і звернула увагу, що коржики, які ми отримували просто як підприємці від підприємців з Бельгії, отримували для того, щоб роздати тут внутрішньо переміщеним особам та військовим, і потім я дивлюся – ці коробки, з цими коржами, вже на фотографіях безпосередньо фонду «Солідарність».

На фото допомога, яку Наталії та її колегам-підприємцям передали з Бельгії. Ось ті самі коробки вже у представників фонду Петровського.

Наталя Ешонкулова, підприємиця: “Вони представляють цю допомогу, як свою. Начебто вони її купили за свої гроші. Це дуже неприємно, тому що це люди, які себе уявляють як меценати. Якщо ви меценати, значить ви досить багаті люди, які мають можливість вкладати гроші у розвиток регіону та на підтримку людей, які опинилися в такому становищі і потребують такої допомоги. Але цього не сталося”.

“Зателефонуємо до фонду «Солідарність» і попросимо у них коментар стосовно ситуації. Вже вкотре – жодного результату”.

Замість допомоги – самопіар. На жаль, зловживання статусом «волонтер» в Україні зараз – тенденція, кажуть політологи.

Михайло Чаплига, політичний експерт, волонтер: “В дуже великій кількості випадків стається так, що люди займаються або політикою, або хочуть займатися політикою, або піарять себе, або щось відбілюють. І при цьому допомогу, яка поступає до нас безкоштовно, називають своєю. Хоча насправді єдине, що вони роблять – це ось ця «остання миля», тобто допомагають цій допомозі зі складу потрапити до конкретних осіб”.

Закордонні ЗМІ стверджують, що Олександр Петровський перебуває нині за кордоном – не на захисті України. Проте, його прибічникам прославляти ім’я «мецената» коштом європейських волонтерів це не заважає. Отакі вони волонтери-патріоти команди «Наріка» Петровського.