Волонтерки поважного віку з гуртка «Бабусі для ЗСУ» створюють теплі речі для захисників
Двічі на тиждень ці поважні панянки збираються в одному місці, аби допомогти Збройним силам України. Гачки та спиці за час повномасштабного вторгнення стали продовженням їх рук. Кабінет територіального центру перетворився на справжній цех, де 30 бабусь одночасно в’яжуть, кроять та шиють. І все це – супроводжує пісня.
«Бабусі для ЗСУ» створюють шкарпетки, бафи, шапки, спідню білизну та килимки. Серед працьовитих майстринь — пані Лілія. Жінка не могла залишатися осторонь і долучилася до волонтерства з перших днів великої війни.
«Воїнам треба допомагати, і спочатку ми що робили, ми приходили, приносили, хто якісь мило, хто якісь зубні щітки, хто що може з людей приносили, тоді робили пакуночки, і їздили до воїнів у госпіталі», – розповіла учасниця руху «Бабусі для ЗСУ» Лілія Павлова.
Кожен виріб зроблений власноруч, з любов’ю та турботою. Майстрині діляться, що своїми виробами піклуються про захисників України, як про своїх рідних дітей чи онуків.
«Ми намагаємося якнайбільше вкласти в це душу, як можемо допомогти, ну хто чим може, розумієте. Бо що ми можемо зробити, що ще можемо зробити? Як колись казали, автомат нам у руки не дають, тому ми робимо це», — каже Лілія Павлова.
Серед колективу є найстарша волонтерка – 90-річна пані Зінаїда, яка займається кропіткою працею і пришиває етикетки до виробів створених колежанками. Попри вік, жінка трудиться на рівні з іншими, адже її дитинство припало на другу світову війну і вона змалечку знає, що будь-який внесок – важливий.
«Все шили вручну ще за тієї війни, а потім усе перешивали, діток одягали. Пережила ту війну, і цю теж доводиться переживати», — ділиться жінка.
Робота волонтерок виглядає як злагоджений механізм. Тут кожна працює на своєму місці. І навіть, здавалось би, непотрібні залишки тканини або старі речі, перетворюють на унікальний виріб.
«Символічні стрічечки, різні янголятка — робимо. Ось я в’яжу килимочок із покидькового матеріалу, робимо пряжу ось таку і в’яжемо. Я навчилася, тут, до речі, їх в’язати. Як же без цього? Це питання зараз на вустах у всіх. Для ЗСУ — все для ЗСУ! Країна працює для ЗСУ, а ми теж, хоч ми й бабусі, хочемо бути корисними», — розповіла учасниця руху «Бабусі для ЗСУ» Віра Гайдар.
Щомісяця «Бабусі для ЗСУ» передають десятки пакунків з теплими речами.Всього у Дніпрі 8 таких гуртків, де волонтерять понад 400 рукодільниць.
«Це дуже позитивний приклад для людей похилого віку та для молодших: як ти можеш бути корисним, корисним можна бути, якщо є бажання. Ми отримали цю нагороду за активність наших бабусь, за їхню ініціативу та за вміння орієнтуватися у важких умовах», — повідомила директорка Дніпровського міського територіального центру ДМР Ольга Мешко.
«Бабусі для ЗСУ» проводжують робити свій внесок у підтримку війська. І хоч до зимових свят ще далеко, вони вже розпочали підготовку – шиють мішечки для солодких подарунків, які згодом планують передати волонтерам.
Читайте також: Дніпро комплексно оновлює внутрішньоквартальні дороги з урахуванням потреб маломобільних груп
