Відділення хіміотерапії в Дніпрі: людяність та міжнародні стандарти лікування
«На мультидисциплінарних засіданнях, де присутні онкохірурги, клінічні онкологи та радіологи, ми обираємо оптимальну тактику лікування для кожного пацієнта — від хіміотерапії, гормонотерапії та операцій до реабілітації», — розповідає лікар-онколог Євген.
Колектив відділення складається з людей, які залишилися в Україні і щодня доводять, що українська медицина незламна.
«За останні чотири роки ми зіткнулися з проблемами логістики ліків та постійними блекаутами, довелося працювати без світла, під час тривог і сирен. Лікарня оснащена генераторами та укриттями, що дозволяє проводити лікування безпечно», — пояснює Євген.
Кількість пацієнтів значно зросла через внутрішньо переміщених осіб та людей із зон бойових дій.
«Ці пацієнти часто приїжджали без медичних документів, і нам доводилося відновлювати історію хвороби та уточнювати попереднє лікування. Через бойові дії іноді переносилися сеанси хіміотерапії, і зросла кількість пацієнтів із запущеними стадіями раку — третьою та четвертою», — розповідає лікар.
Євген також відзначає, що психоемоційне навантаження та обмежений доступ до медичної сфери змушували людей рідше проходити диспансерний нагляд.
«Багато пацієнтів вважали, що хіміотерапія — це дорого, і були здивовані, коли дізнавалися, що вона безкоштовна».
Особлива категорія — військовослужбовці. «Вони зазвичай сприймають діагноз спокійно та оптимістично. Якщо пацієнт має ПТСР, працюють психологи та психіатри, щоб допомогти впоратися з хворобою та емоційним станом», — зазначає Євген. Він наводить приклади неймовірної витримки: «Один молодий хлопець після хіміотерапії майже одразу їхав на передову, а потім повертався на наступний курс. Інший завжди жартував і заряджав оптимізмом усіх навколо. Зараз вони успішно пролікувалися і продовжують службу».
Лікар підкреслює, що робота в колективі дає сенс: «Перш за все хочу подякувати за можливість працювати, виконувати свої обов’язки, щодня приходити до відділення, бачити свій колектив і пацієнтів. Дякую за кожен день, який проживаємо разом, за те, що ви бороните нашу країну. Ми також боронимо тут, у тилу, здоров’я людей».
