Від Старої Самарі до сучасного мегаполіса: у Дніпрі презентували дослідження витоків міста

У Дніпрі презентували результати науково-дослідного проєкту «Шлях до міста: від бісеру до намиста». Його реалізовувала ГО «Інститут суспільних досліджень» за підтримки Дніпровської міської ради у рамках програми розвитку місцевого самоврядування на 2026-2030 роки.

Метою дослідження стало спростування імперських та радянських міфів про заснування міста «в порожнечі» за наказом цариці, а також вивчення природного процесу формування Дніпра через мережу козацьких поселень. До роботи залучили фахівців з точних наук, які застосували до історичних процесів математичні та структурно-системні методи.

«Громадська організація «Інститут суспільних досліджень» уже понад 20 років займається історією Дніпра та його козацьким корінням, тому цей проєкт став органічним продовженням нашої діяльності. Особливої актуальності робота набула у зв’язку з процесом передатування міста. Було очевидно, що цей крок є надзвичайно важливим, адже інакше ми б досі відзначали 250-річчя від заснування імперського міста. Хоча вже дуже давно відомо, що Дніпро бере початок не від Катеринослава, а від козацьких поселень, історична дискусія про конкретну дату триває не один десяток років. Ще у XIX столітті, а згодом і в радянські часи, витоки міста повʼязували з козацькою Половицею. У середині 1990-х років з’явилися пропозиції датувати місто від Старого Кодаку, пізніше від Нового Кодаку чи Старої Самарі. На наш погляд, спроба провести пряму лінію від одного конкретного поселення-попередника до сучасного міста є спрощенням. Попереднім версіям бракувало структурно-системного та мережевого підходів, які найбільше пасують нашій ситуації. Щоб розкрити таємницю походження Дніпра, потрібно було зрозуміти саму логіку формування цієї мережі. Власне, цим ми і займалися», — говорить кандидат історичних наук, заступник голови ГО «Інститут суспільних досліджень» Святослав Чирук.

До аналізу історико-археологічних даних долучилася й кафедра системного аналізу та управління НГУ «Дніпровська політехніка». Науковці дослідили місто як живу та сталу систему взаємодії людей, яка розвивалася природним шляхом.

«Зі шкільних років я памʼятаю радянську версію заснування нашого міста: було Дике поле, їхала цариця, їй сподобався краєвид, і вона наказала звести тут місто. Місто нібито зʼявилося з нічого, у порожнечі. Ця версія є абсолютно абсурдною та ненауковою. У нашому дослідженні ми підійшли до цього питання не з погляду археології чи чистої історії, а з позиції системного аналізу, теорії систем і логіки. Будь-яке місто — це насамперед складна система взаємодії. Хтось ловить рибу, хтось забезпечує переправу через річку, хтось охороняє цих людей, а хтось має їх годувати. Ця стала система звʼязків доводить, що місто формувалося природним шляхом, а не за чиїмось одноосібним наказом. На основі проведеного аналізу ми вважаємо первинним центром, від якого розпочався цей процес, поселення Стара Самарь. Навколо цієї серцевини з часом формувалися інші поселення, які активно взаємодіяли між собою. Центр системи міг зміщуватися, але сама система залишалася живою та безперервно розвивалася аж до наших днів. Ми маємо безперервну сталість проживання людей у цій унікальній точці, де зливаються дві річки, де сходяться степ і лісостеп. Докладні результати нашої роботи будуть опубліковані в наукових журналах. Проте вже зараз за допомогою математичних та системних методів ми чітко підтверджуємо думку істориків та громадськості: Дніпру зовсім не 250 років. Дніпро — значно давніше місто з глибокими традиціями та тривалим, усталеним історичним шляхом», — стверджує доктор технічних наук, доцент кафедри системного аналізу НГУ «Дніпровська політехніка», голова науково-дослідної групи Тімур Желдак.

Реалізація проєкту «Шлях до міста: від бісеру до намиста» є прикладом успішної співпраці муніципалітету та активної громади. У мерії наголошують, що підтримка таких ініціатив триватиме й надалі, аби проєктів, присвячених історії та культурі Дніпра, ставало дедалі більше.

«Наступного року ми плануємо проведення нового конкурсу проєктів для громадських організацій. Закликаю громадськість уважно стежити за оновленнями на сайті Дніпровської міської ради у розділі «Громадські ініціативи». Орієнтовно в грудні цього року або в січні наступного там буде розміщено оголошення про конкурсний відбір на 2027 рік. Запрошую всіх до участі! Зокрема, закликаю подаватися й ті організації, чиї проєкти цьогоріч отримали високі оцінки комісії, але не були реалізовані через брак фінансування. Нам дуже хочеться, щоб активізувалися і нові громадські організації зі своїми ідеями. Процедура подачі не є складною, весь базовий перелік документів буде оприлюднено. Ми вже маємо велику успішну практику реалізації таких ініціатив. Якщо у вас виникнуть будь-які запитання чи труднощі, ми завжди відкриті до діалогу, готові проконсультувати, допомогти та всебічно підтримати наш громадський сектор», — додав заступник директора департаменту – начальник управління внутрішньої політики та розвитку місцевого самоврядування департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради Станіслав Бандура.

Попри те, що відповідні зміни вже внесені до Статуту громади, дослідження та вивчення нашого міста триває. У міській раді зазначають, що подібні наукові напрацювання допоможуть сформувати нову історичну свідомість громади та стануть основою для майбутніх просвітницьких, культурних та освітніх проєктів у Дніпрі.

Читайте також: «Дніпро залишається у фокусі нашої уваги. Щоб краще розуміти потреби і допомогти вам пройти зиму», — представник ООН під час зустрічі з Філатовим